Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.07.2026 р. № 4287/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкової накладної в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, на момент продажу нежитлова будівля та земельна ділянка були у власності Товариства. Купівля-продаж нежитлової будівлі та земельної ділянки оформлена одним договором. За датою виникнення податкових зобов’язань Товариством була складена одна податкова накладна з нарахуванням ставки ПДВ 20 відсотків.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

чи правомірно при продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки було складати одну податкову накладну з нарахуванням ставки ПДВ 20 відсотків або при продажу земельної ділянки потрібно було застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Продаж (реалізація) товарів − будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14  ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Зважаючи на викладене, операція з постачання земельної ділянки, вартість якої визначена окремо від об'єкта нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці, звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.21  пункту 197.1 статті 197 ПКУ.

Отже, операція юридичної особи – платника ПДВ з постачання товарів/послуг (у тому числі нерухомого майна, земельних ділянок фізичним особам) є об’єктом оподаткування ПДВ. Платник ПДВ – постачальник за такими операціями з постачання зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до правил, встановлених пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН в порядку та строки, визначені ПКУ.

У випадку якщо здійснюється операція з постачання земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом нерухомого майна, платнику необхідно враховувати порядок відображення в обліку об'єкту нерухомості та земельної ділянки, на якій він знаходиться. При цьому порядок оподаткування ПДВ такої операції не залежить від того, оформлюється таке постачання одним договором (разом з об’єктом нерухомого майна) чи двома договорами купівлі-продажу.

Отже, якщо здійснюється операція з постачання земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом нерухомості як окремого об'єкта, то така операція звільняється від оподаткування ПДВ (за умови відображення в обліку придбання такої ділянки як окремого об'єкта).

У разі якщо здійснюється операція з постачання об'єкта нерухомості разом з земельною ділянкою, яка знаходиться під таким об'єктом та обліковується у загальній вартості об'єкта нерухомості (включається до його вартості), то така операція підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

Водночас частиною другою статті 3 Закону № 996 передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Перевірка правомірності здійснення платником тих чи інших операцій є предметом документальної перевірки і не може здійснюватися в рамках індивідуальної податкової консультації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).