Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.07.2026 р. № 4324/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Банку щодо окремих питань, пов’язаних із безоплатною передачею товарів та, керуючись пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов’язок» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 405) (далі – Постанова № 405) було здійснено залучення автотранспортних засобів Банку. Залучення проведено в лютому-березні 2022 року територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про що оформлено акти відповідно до Постанови № 405.

Наразі Банк не використовує автотранспортні засоби, що були залучені під час мобілізації у своїй діяльності, також Банку невідомо про їх місце знаходження та стан.

З огляду на викладене, Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи вірно Банк розуміє, що списання автотранспортних засобів, які були залучені в межах виконання військово-транспортного обов’язку для задоволення потреб Збройних Сил відповідно до Постанови № 405, не є постачанням товарів відповідно до пункту 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

2) чи  вірно Банк розуміє, що при списанні автотранспортних засобів, які були залучені в межах виконання військово-транспортного обов’язку для задоволення потреб Збройних Сил відповідно до Постанови № 405, у Банку не виникає обов’язку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ?

3) чи вірно Банк розуміє, що при списанні автотранспортних засобів, які були залучені в межах виконання військово-транспортного обов’язку для задоволення потреб Збройних сил відповідно до Постанови № 405, у Банку не виникає обов’язку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5  статті 198 розділу V ПКУ згідно з пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан. Указ № 64/2022 затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами і доповненнями, далі – Закон № 3543-XII) військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами (у тому числі водними) і технікою (далі - транспортні засоби) і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.

Згідно із частиною другою статті 6 Закону № 3543-XII порядок виконання військово-транспортного обов’язку, норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 405 затверджено Положення про військово-транспортний обов’язок (далі – Положення). Положення визначає порядок виконання військово-транспортного обов’язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв’язку та Держспецтрансслужби (далі – військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації.

Абзацом першим пункту 2 Положення визначено, що мобілізаційна готовність транспортних засобів і техніки це готовність в особливий період до передачі військовим формуванням транспортних засобів і техніки, які перебувають у технічно справному стані, укомплектовані запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем, а також можуть бути своєчасно доставлені підприємствами, установами та організаціями до визначених пунктів передачі.

Під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації (пункт 3 Положення).

Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які здійснили таке залучення (пункт 30 Положення).

Про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації, складається акт за формою згідно з додатками 6 і 7. До акта про повернення транспортних засобів і техніки додається висновок експерта (експертне дослідження) або звіт про оцінку майна (акт оцінки майна). Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), складений за результатами її проведення, підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність (пункт 35 Положення).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, зокрема придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану (абзац перший та другий пункту 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Норми абзацу четвертого пункту 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Згідно з підпунктом «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях,  що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 3

Якщо транспортний засіб, що обліковувався у Банку у складі основних засобів, переданий (залучений) ним для забезпечення потреб Збройних Сил України за актом приймання-передачі (додаток 4 до Положення), то право власності на такий транспортний засіб залишається у Банку і транспортний засіб продовжує обліковуватись у Банку на балансі та амортизуватись відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Безоплатна передача/надання товарів/послуг, зокрема транспортних засобів, (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) Збройним Силам України для потреб забезпечення оборони України для цілей оподаткування ПДВ, відповідно до абзаців четвертого та п’ятого пункту 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не є постачанням товарів.

Якщо після завершення терміну, на який передано транспортний засіб, він не повертається Банку і за нього нараховується компенсація, то така компенсація розглядається як оплата вартості такого транспортного засобу. У такому разі транспортний засіб визнається проданим за бюджетні кошти, і на дату отримання таких коштів (компенсації) мають бути визначені податкові зобов’язання з ПДВ.

Водночас, якщо транспортний засіб буде знищено, то такий транспортний засіб відповідно до пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ не вважається використаним платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку та обов’язку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, у Банку не виникає.

У випадку повернення транспортного засобу Банку, податкові наслідки з ПДВ відсутні.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).