Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2026 р. № 4351/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу спирту етилового, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що здійснює діяльність з виробництва алкогольних напоїв, для здійснення якої отримало ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв, термін дії - до 03.07.2026 (далі – Ліцензія).

На підставі розпорядження обласної військової адміністрації від 10 березня 2022 року у іншої юридичної особи – Підприємства було вилучено спирт етиловий у кількості 29 169,47 дал для забезпечення функціонування закладів охорони здоров'я в умовах воєнного стану та потреб Збройних Сил України.

Відповідно до актів про примусове відчуження майна від 17.03.2022 та від 18.03.2022 здійснено примусове відчуження спирту етилового, який є речовим доказом у кримінальній справі.

Зазначений спирт етиловий було передано на відповідальне зберігання, зокрема, Товариству.

Товариство не є власником вказаного спирту етилового, не здійснює операцій з його реалізації, відчуження чи використання, а виконує виключно функції відповідального зберігача на підставі рішень уповноважених державних органів.

Разом з цим 03 липня 2026 року закінчується строк дії ліцензії Товариства на право провадження відповідного виду діяльності. Після зазначеної дати Товариство не матиме законних підстав для подальшого зберігання спирту етилового.

Водночас Товариство не має повноважень самостійно розпоряджатися зазначеним спиртом етиловим, передавати його третім особам або змінювати місце його зберігання без відповідних рішень уповноважених державних органів, оскільки такий спирт був переданий на зберігання в межах процедури примусового відчуження та пов'язаний із кримінальним провадженням.

Враховуючи викладене вище, та вимоги Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) Товариство запитує:

1. Чи буде вважатися порушенням вимог податкового законодавства та Закону № 3817 подальше фактичне перебування спирту етилового на території Товариства після закінчення строку дії Ліцензії за умови, що Товариство не є власником такого спирту та не має законної можливості самостійно передати його іншій особі?

2. Чи підлягає Товариство застосуванню фінансових (штрафних) санкцій, передбачених Кодексом та Законом № 3817, у разі якщо після припинення дії Ліцензії спирт етиловий продовжить перебувати на території Товариства виключно через відсутність рішень уповноважених державних органів щодо його подальшого переміщення або передачі?

3. Які дії повинне вчинити Товариство для уникнення застосування штрафних санкцій у ситуації, коли воно втратить право на зберігання спирту етилового, але не має законних підстав самостійно розпорядитися майном, переданим йому на відповідальне зберігання державними органами?

4. Чи достатнім для звільнення від відповідальності є належне та своєчасне письмове повідомлення органів, які прийняли рішення про примусове відчуження майна, правоохоронних органів, органів прокуратури та інших уповноважених органів про неможливість подальшого зберігання спирту після припинення дії Ліцензії?

5. Чи виникають у Товариства будь-які податкові зобов'язання або обов'язки зі сплати акцизного податку у зв'язку з перебуванням зазначеного спирту етилового на відповідальному зберіганні після закінчення строку дії Ліцензії за відсутності операцій з реалізації, відчуження чи використання такого спирту?

6. Який порядок дій для врегулювання зазначеної ситуації з урахуванням вимог Кодексу та Закону № 3817?

 

Щодо питання 1

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3817:

Єдиний реєстр місць зберігання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників (пункт 26 частини першої статті 1 Закону № 3817);

ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої статті 1 Закону № 3817);

місце зберігання - місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової  сировини  та  рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання (пункт 47 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Згідно із частиною першою статті 14 Закону № 3817 зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу здійснюється суб’єктом господарювання у місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

Пунктом третім частини третьої статті 14 Закону № 3817 забороняється зберігання та/або реалізація спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, отримання яких не підтверджено для суб’єкта господарювання, який здійснює зберігання, - документом, який підтверджує прийняття товару на зберігання.

Відповідно до пункту 4 частини дев’ятнадцятої статті 39 Закону № 3817 рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання на підставі відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для здійснення якого зареєстровано таке місце зберігання, приймається не раніше ніж через 20 робочих днів з дня припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання на підставі відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для здійснення якого зареєстровано таке місце зберігання, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру місць зберігання та направляє суб’єкту господарювання рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання в електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, із зазначенням підстави/підстав для такого виключення.

Згідно із частиною двадцять першою статті 39 Закону № 3817 місце зберігання вважається внесеним/виключеним до/з Єдиного реєстру місць зберігання з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру.

Таким чином, у разі фактичного перебування спирту етилового на території Товариства після виключення місця його зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання, таке перебування є порушенням вимог Закону № 3817. Будь-яких виключень, які дозволяли б Товариству, яке не є власником спирту та не має можливості самостійно передати його іншій особі, здійснювати зберігання такого спирту після закінчення строку дії Ліцензії та виключення місця його зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання, Закон № 3817 не передбачає.

 

Щодо питання 2 та 4

Згідно із пунктом 35 частини другої статті 73 Закону № 3817 до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, - 100 відсотків вартості товарів (продукції), наявних у такому місці зберігання, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Отже, враховуючи викладене вище, до Товариства за зберігання спирту етилового у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, можуть бути застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу, передбачені   пунктом 35 частини другої статті 73 Закону № 3817. Повідомлення органів, які прийняли рішення про примусове відчуження майна, правоохоронних органів, органів прокуратури та інших уповноважених органів про неможливість подальшого зберігання спирту етилового, відсутність рішень уповноважених державних органів щодо подальшого переміщення або передачі спирту етилового, не звільняє від застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу відповідно до Закону № 3817.

 

Щодо питань 3, 5 та 6

Згідно з підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу  до підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).

Згідно з підпунктом 14.1.237 пункту 14.1 статті 14 Кодексу спирт етиловий-всі види ректифікованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу  платником податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують, зокрема, спирт етиловий.

Об’єктами оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з:

реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів спирту етилового понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 пункту пункт 213.1 статті 213 Кодексу, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (пункт 213.1 статті 213 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Отже, зберігання Товариством спирту етилового, переданого йому на відповідальне зберігання як речового доказу у кримінальній справі, не є операцією з реалізації спирту етилового і не обкладається акцизним податком.

Для врегулювання зазначеної ситуації та уникнення застосування штрафних санкцій коли Товариство втратить право на зберігання спирту етилового відповідно до Закону № 3817, але не має законних підстав самостійно розпорядитися майном, переданим йому на відповідальне зберігання державними органами, Товариству доцільно звернутись до уповноважених  державних органів з клопотанням щодо подальшого переміщення або передачі такого спирту етилового іншому суб’єкту господарювання для його зберігання в місці, внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).