Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2026 р. № 4170/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань оподаткування дивідендів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації товариством укладено кредитний договір з банком- резидентом Австрії.

Відповідно до п.7.4 кредитного договору «Якщо Позичальник зобов’язаний за законом здійснити будь-яке утримання стосовно будь-яких сум, що належать до сплати за цим Договором, по відношенню до податку, що утримується з джерела виплати прибутку, або іншим чином, та Позичальник здійснює таке утримання, Позичальник збільшує суму, що належить до сплати Кредитору, по відношенню до якої було застосовано таке утримання, у такому розмірі, наскільки це необхідно, щоб після такого утримання Кредитор отримав та зарахував (без будь-якої відповідальності по відношенню до такого утримання) повну суму, що дорівнює сумі, яку б Кредитор отримав та зарахував, якби таке утримання не було

вчинено Позичальником. Для уникнення непорозумінь, формула для розрахунку процентної ставки, зазначеної в пункті 4.4 вже включає в себе коригування відповідних платежів з огляду на податок на прибуток, що застосовується в Україні до процентів, що мають бути сплачені за цим Договором у розмірі 2% (до 31 грудня 2021 року) та у розмірі 5% (починаючи з 1 січня 2022 року).

Тому, положення цього Договору про врахування податків не застосовуються до сплати процентів, якщо та доки застосовну ставку податку на прибуток (як зазначено у реченні вище) не буде збільшено або зменшено, або доки додаткове відрахування від суми платежу, окрім податку на прибуток, не вимагатиметься застосовним законодавством».

Товариство здійснювало нарахування відсотків + 5% податку на репатріацію на дохід банка-нерезидента. У зв’язку із валютними обмеженнями, які виникли з початком війни, задля належного та своєчасного виконання товариством своїх зобов’язань по кредитному договору, виплату відсотків здійснював Гарант-нерезидент, який є материнською компанією Товариства, з місцезнаходження на Кіпрі. Кошти Гарантом перераховувались безпосередньо банку-нерезиденту без врахування ставки податку 5%. Відповідно у товариства наявна заборгованість перед гарантом та наявний залишок нарахованого податку на репатріацію за ставкою 5%.

Товариство запитує:

1. При погашенні заборгованості Гаранту по сплачених відсотках банку-нерезиденту, чи буде виникати податок на репатріацію?

2. Якщо так, то згідно якої Конвенції про уникнення подвійного оподаткування із Кіпром чи Австрією, Товариству потрібно застосовувати ставку податку на репатріацію?

3. Податок буде нараховуватись на суму заборгованості чи утримуватись із суми відсотків, яку Гарант фактично виплатив банку-нерезиденту?

4. Якщо податок буде утримуватися із суми, належної до сплати, як відобразити списання нарахованого податку на репатріацію у складі нарахованих відсотків.

Перш за все звертаємо увагу, що звернення не описує фактичну сутність господарських операцій з погашення кредиту, наданого нерезидентом, а також порядок нарахування та сплати податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України. Будь-які детальні висновки щодо оподаткування кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь нерезидента мають надаватись з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

У зв’язку з цим надаємо роз’яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства з питань, пов’язаних з оподаткуванням доходів нерезидента.

Щодо питань 1, 3 - 4

Згідно з п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених п. 140.1 ст. 140 Кодексу, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відсотків суми розрахованого об'єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов'язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу (п. 140.3 ст. 140 Кодексу).

Крім того, у разі якщо операція з метою трансфертного ціноутворення є контрольованою, то можуть виникати податкові різниці згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.4.1 ст. 141.4 ст.141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, процента, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Оскільки зберігається кваліфікація виплати при переході до нового кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, то виплата заборгованості новому кредитору – нерезиденту (Гаранту) є виплатою нерезиденту доходів, зокрема у вигляді процентів.

При цьому проценти підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України виходячи з розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, який сплачується резидентом під час такої виплати.

Щодо питання 2

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:

а) від отримувача доходу - заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у підпункті «б» цього пункту;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу - заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті (абзаци четвертий – шостий п. 103.2 ст. 103 Кодексу).

Оскільки, резидент Кіпру (Гарант), отримує дохід у вигляді погашеної заборгованості, тобто не є бенефіціарним отримувачем доходу у вигляді процентів, то звільнення від оподаткування або зменшення ставки податку, передбачене відповідним міжнародним договором України, під час виплати доходу такому нерезиденту не застосовується.

Додатково інформуємо, що висновки з питань практичного використання норм податкового законодавства надає контролюючий орган у індивідуальній податковій консультації на звернення платника податку, виходячи із суті питань, порушених у такому зверненні. При підготовці відповіді на звернення платника податку не здійснюється аналіз господарських операцій платника, не проводиться оцінка правильності розуміння платником податку тих чи інших норм податкового законодавства.

Крім того повідомляємо, що зазначена в запиті інформація не є предметом податкового консультування, а є предметом податкового контролю під час проведення перевірки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).