Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.07.2026 р. № 4304/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «_________» (далі – Компанія з управління активами) від ____ № ____ (далі – звернення) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України  (далі – Кодекс), у межах компетенції  повідомляє.

Згідно зі зверненням Компанія з управління активами є професійним учасником ринків капіталу та здійснює управління активами ІСІ – закритих недиверсифікованих венчурних корпоративних інвестиційних фондів.

У відносинах із третіми особами Компанія з управління активами під час управління активами корпоративного інвестиційного фонду (далі – корпоративний фонд) діє від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

Як повідомляється у зверненні, в межах господарської діяльності з управління активами корпоративних фондів можливою є ситуація, за якої корпоративний фонд, від імені та в інтересах якого на підставі відповідного договору про управління активами діє Компанія з управління активами, як власник нерухомого майна, яке є активом інституту спільного інвестування, оскільки було сформовано (сплачено) за рахунок коштів спільного інвестування, виступає установником управління за договором управління майном, а управитель здійснює управління таким майном від свого імені та в інтересах корпоративного фонду. При цьому відповідно до ст. 1034 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) вигоди від майна, переданого в управління, належать установнику управління – власнику майна, тобто корпоративному фонду.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із таких запитань:

1. Чи належать кошти (дохід, вигода), отримані корпоративним фондом від суб’єкта господарювання (управителя) у зв’язку з передачею належного такому корпоративному фонду об’єкта нерухомості в управління за договором управління майном, укладеним відповідно до глави 70 ЦКУ, за яким управитель діє від власного імені, але в інтересах корпоративного фонду як установника управління і власника майна, до коштів спільного інвестування в розумінні п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу?

2. Чи звільняються такі кошти (вигода від майна, переданого в управління за договором управління майном) від оподаткування податком на прибуток підприємств як доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, або інші доходи від діяльності ІСІ?

Щодо запитань 1 та 2     

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення правочинів суб’єктами господарювання не належать до компетенції ДПС і визначаються нормами законодавства, що регулюють, зокрема, діяльність юридичних осіб у відповідній сфері.

При цьому повідомляємо, що порядок управління майном за договором управління майном встановлено главою 70 ЦКУ.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (зі змінами) (далі – Закон № 5080), спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів ІСІ, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

ІСІ – це корпоративний або пайовий фонд (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 5080).

Корпоративний фонд – юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (частина перша ст. 8 Закону № 5080).

Управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами (абзац перший частини першої ст. 14 Закону № 5080).

Як встановлено частиною першою ст. 63 Закону № 5080, компанія з управління активами – це господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія).

Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

Відповідно до частини шостої ст. 63 Закону № 5080  у відносинах з третіми особами компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

Вимоги до договору про управління активами встановлено розділом ІІ Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затвердженого Рішенням Комісії від 06.08.2013 № 1414, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2013 року за № 1486/24018 (зі змінами).

Інвестиційною декларацією є документ, що визначає основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності ІСІ та є невід’ємною складовою частиною регламенту інституту спільного інвестування, додатком до договору про управління активами корпоративного фонду (п. 7 частини першої ст. 1               Закону № 5080).

Як передбачено п. 11 частини другої ст. 12 Закону № 5080, регламент корпоративного фонду повинен містити відомості, зокрема, про інвестиційну декларацію.

Перелік операцій, які не має права здійснювати компанія з управління активами під час провадження діяльності з управління активами ІСІ, встановлено частиною другою ст. 64 Закону № 5080. Компанія з управління активами під час провадження діяльності з управління активами ІСІ не має права відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини другої ст. 64 Закону № 5080, зокрема:  набувати за рахунок активів ІСІ майно та цінні папери тих видів, що не передбачені інвестиційною декларацією ІСІ; здійснювати за власні кошти операції з активами інституту спільного інвестування, якими вона управляє; використовувати активи інституту спільного інвестування для забезпечення виконання зобов’язань, стороною в яких не є такий інститут спільного інвестування.

Обмеження діяльності компанії з управління активами, передбачені пунктами 5, 7, 9, 10 та 12 частини другої ст. 64 Закону № 5080, не поширюються на діяльність компанії з управління активами венчурного фонду (частина третя ст. 64 Закону № 5080).

На підставі частини другої ст. 78 Закону № 5080 державне регулювання у сфері спільного інвестування здійснює Комісія.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств ІСІ встановлено п. 141.6 ст. 141 Кодексу.

Так, відповідно до положень п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу під активами ІСІ розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості та/або подільного об'єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії.

Відповідно до п. 1 розділу II Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого Рішенням Комісії 10.09.2013         № 1753, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за                      № 1689/24221, зі змінами (далі – Положення), активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також деривативних контрактів та інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених                  Законом № 5080 безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.

ІСІ в своїй діяльності повинні чітко дотримуватись визначених                Законом № 5080 та Положенням вимог щодо складу та структури їх активів.

Отже, якщо доходи, що отримуються корпоративним фондом, класифікуються Комісією відповідно до Закону № 5080 та Положення як кошти спільного інвестування, то зазначені доходи розглядаються як такі, що звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з              п.п. 141.6.1 п.141.6 ст. 141 Кодексу.

При цьому усі функції з управління корпоративним фондом зобов’язана виконувати компанія з управління активами, що діє відповідно до ліцензії Комісії на підставі спеціального договору про управління активами, який регулюється Законом № 5080 та нормативно-правовими актами Комісії, а не загальною  главою 70 ЦКУ про управління майном.

Водночас з питань порядку здійснення та оформлення операцій зі спільного інвестування в межах договору про управління активами доцільно звернутися до Комісії.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).