Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2026 р. № 4358/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець)
щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Підприємець у своєму зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку 2ї групи.

Підприємець здійснює та планує надалі здійснювати дистанційну реалізацію газетної, книжкової та іншої друкованої продукції, а також канцелярських товарів, у тому числі за попереднім замовленням або передплатою через мережу Інтернет.

Доставка товарів здійснюється через операторів поштового зв’язку, логістичних операторів та/або експедиторів.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Підприємець звернувся до податкового органу із такими запитанням:

1. Чи виникає у Підприємця обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій
   (далі – РРО / ПРРО) при дистанційній реалізації товарів за Моделлю А, якщо
   
   
   
   покупець не здійснює передоплату, сплачує вартість товару під час отримання
   надавачу платіжних послуг, зокрема небанківському надавачу платіжних послуг, а Підприємець не приймає від покупця готівку або електронний платіжний засіб та отримує кошти виключно шляхом їх безготівкового зарахування на поточний рахунок?
2. Що є місцем проведення розрахунків для Підприємця у розумінні статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон
   № 265) у Моделі А, якщо товар передається покупцю поштовим або логістичним оператором, оплату від покупця приймає надавач платіжних послуг, а кошти зараховуються на поточний рахунок Підприємця у безготівковій формі?
3. Чи виникає у Підприємця обов’язок застосовувати РРО/ПРРО у Моделі Б, коли покупець здійснює попередню оплату або передплату шляхом переказу коштів безпосередньо на поточний IBAN-рахунок Підприємця через інтернет-банкінг, мобільний банківський застосунок, касу банку або надавача платіжних послуг чи програмно-технічний комплекс самообслуговування, а Підприємець не використовує власний платіжний термінал, інтернет-еквайринг і не приймає реквізити платіжної картки?
4. Чи є для Підприємця розрахунковою операцією у розумінні статті 2 Закону № 265 саме зарахування коштів на її поточний рахунок від надавача платіжних послуг, зокрема небанківському надавачу платіжних послуг, якщо такі кошти попередньо прийняті цим надавачем від покупця у межах післяплати (накладеного платежу)?

 

Перед наданням відповідей на запитання завертаємо увагу Підприємця, що ним не деталізовано участі третіх осіб задіяних в процесі доставки товарів та в прийманні оплати Підприємцем. Не охарактеризовано та не деталізовано прав та обов’язків кожного з учасників відповідно до договірних відносин укладених із кожним із Підприємцем, а тому відповідь надається виключно із урахуванням фактичних обставин наведених у зверненні.

 

Щодо питання 1.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Аналізуючи наведені вище вимоги пункту 2 статті 3 Закону № 265, зокрема його конструкцію «включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі «Інтернет», вбачається, що суб’єкти господарювання при дистанційній торгівлі зобов’язані надавати покупцям фіскальні касові чеки на товари (послуги) (далі – фіскальний чек), які були оплачені із використанням мережі «Інтернет», або замовлені з використанням мережі «Інтернет», незалежно від того, чи були такі товари (послуги) оплачені до моменту отримання чи ні.

Зважаючи на той факт, що на сьогодні  єдиним належним розрахунковим  документом, який має надаватись покупцям товарів (послуг), є фіскальний чек створення якого відбувається із застосування  РРО / ПРРО, тому як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у Підприємця виникає обов’язок щодо застосування РРО / ПРРО та надання покупцям відповідних розрахункових документів.

Оскільки пункт 2 статті 3 Закону № 265 встановлює особливий порядок дій суб’єктів господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет то у такому випадку виконання обов’язку щодо застосуванням РРО / ПРРО та надання покупцям фіскальних чеків не кореспондується із визначенням розрахункової операції.

Більше того текст абзацу першого статті 3 Закону № 265 говорить про те, що застосовувати РРО / ПРРО  зобов’язані суб’єкти господарювання «які здійснюють розрахункові операції», а не лише «під час здійснення розрахункових операцій».

Паперова та електронна форми розрахункових документів є рівнозначними, а тому за згодою покупця фіскальний чек у паперовій формі йому може бути направленим разом із товаром, а електронний –  наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Додатково повідомляємо, що розрахунковий документ, який надає небанківський надавач платіжних послуг споживачам його послуг, є окремим документом, пов’язаним зі здійсненням його діяльності, та не має жодного відношення до продажу Підприємцем товарів.

Щодо питання 2.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

В контексті питання 2 місцем проведення розрахунків буде відділення поштового або логістичного оператора.

Звертаємо увагу, що термін «місце проведення розрахунків» не знаходить свого відображення та не кореспондується із визначенням «розрахункова операція» та розділом ІІ Порядок проведення розрахунків Закону № 265.

Щодо питання 3.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО
та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Викладене підтверджується висновками Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 25.04.2003 року, де в пункті 7 чітко зазначено, що банківські операції можуть здійснювати тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію.

Аналізуючи наведене повідомляємо, що для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів, як зазначено у питаннях Підприємця.

Як відповідь на питання 3 повідомляємо, якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

При цьому у разі використання Підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО / ПРРО, формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.

 

Щодо питання 4.

Технічна операція по зарахуванню належних Підприємцю коштів на його рахунки, яку здійснює небанківський надавач платіжних послуг, сама по собі для Підприємця не є розрахунковою операцією.

Розрахунковою операцією для Підприємця у даному випадку є приймання оплати за товари (послуги) із використанням послуг небанківського надавача

платіжних послуг.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію