Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2026 р. № 4359/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення … (далі – Підприємство) від … № … (вх. ДПС № … від …) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення, Підприємство здійснює діяльність у сфері технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, надаючи послуги станції технічного обслуговування (далі – Послуги).

Підприємство планує надавати клієнтам можливість оплачувати Послуги з використанням сервісу «Оплата частинами» Особа «A». Організація роботи полягає в наступному, після погодження вартості Послуг Підприємство формує рахунок та створює унікальний QR-код для оплати, який надсилається клієнту через повідомлення в мобільному додатку «П» або іншим електронним способом. При цьому Підприємство не приймає від покупця готівкові кошти, не здійснює введення реквізитів платіжної картки покупця та не проводить операцію через POS-термінал.

Враховуючи викладене вище, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи вважається оплата Послуг за допомогою сервісу «Оплата частинами» Особа «A», оформленого через Telegram-бот банку, розрахунковою операцією у розумінні закону Закону України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?

2. Чи має право Підприємство у зазначеному випадку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстраторми розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО), якщо кошти надходять на поточний рахунок Підприємства безпосередньо від банку в межах договору щодо сервісу «Оплата частинами»?

3. Чи зобов’язане Підприємство реєструвати окремий РРО / ПРРО або окрему господарську одиницю (торгову точку) для проведення розрахунків за Послуги, оплата за які здійснюється із використанням сервісу «Оплата частинами» Особа «A», оформленого клієнтом через Telegram-бот банку, якщо Підприємство вже має зареєстровану господарську одиницю та зареєстрований ПРРО за місцем фактичного надання послуг? Чи можуть зазначені операції проводитися через вже зареєстрований ПРРО на господарську одиницю Підприємства?

4. Яка форма оплати повинна бути зазначена у фіскальному касовому чеку при проведенні такої операції («кредит», «оплата частинами», «безготівкова», інша)?

5). У разі, якщо оплата послуг із використанням сервісу «Оплата частинами» Особа «A», оформленого клієнтом через Telegram-бот банку, вважається розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 та потребує застосуванню РРО / ПРРО, просимо роз’яснити, на яку саме дату Підприємство повинно формувати та реєструвати фіскальний касовий чек, а саме:

• на дату формування та направлення клієнту рахунку (QR-коду, платіжного посилання);
• на дату зарахування коштів банком на розрахунковий рахунок Підприємства;
• чи на іншу дату, визначену законодавством.

 

Перед наданням відповіді на питання повідомляємо, що відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги» розрахункові рахунки відкриваються банками небанківським надавачам платіжних послуг для виконання ними платіжних операцій, а тому вказання Підприємством, що йому надходять кошти на розрахунковий рахунок є не коректним, оскільки суб’єкти господарювання в розумінні вказаного закону можуть мати лише поточні рахунки (відкриті у банках) та платіжні рахунки (відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг).

Також, Підприємством не вказано із практичним застосуванням якої саме норми Закону № 265 у нього виникли труднощі та яка норма потребує роз’яснення, водночас, зі змісту наведених фактичних обставин звернення вбачається, що Підприємство потребує роз’яснення чи потрібно застосовувати РРО / ПРРО при продажі послуг, оплата за які здійсню ється частинами.

При цьому звертаємо увагу Підприємства, що при визначенні підстав щодо можливості не застосування РРО / ПРРО слід враховувати усі обставини здійснення господарської діяльності, а не окрему ситуцію, яка виникає при її здійсненні.

Напротивагу вказаним Підприємством фактичним обставинам у запиті на отримання індивідуальної податкової консультації, відповідно до інформації, наявної в Інформаційно комунікаційних системах ДПС, Підприємством здійснюється продаж не лише послуг, а й товарів і розрахунки за такі товари та послуги здійснюються в тому числі із використанням платіжних терміналів (POS-терміналів) та електронних платіжних засобів (банківських карток).

Враховуючи викладене вище, індивідуальна податкова консультація надається з урахуванням наведеного.

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Враховуючи викладене, як відповідь напитання 1 повідомляємо, що відповідно до вимог, згаданих вище статтей 2 та 3 Закону № 265, будь який спосіб розрахунків за товари (послуги), зокрема і той, що описаний Підприємством у зверненні, містить ознаки розрахункових операцій.

Щодо питання 2

Умови, за яких застосування РРО / ПРРО та розрахункових книжок не є обов’язковими визначені у статті 9 Закону № 265.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Поряд із зазначеним, слід зауважити, що відповідно до сталої судової практики, сформованої ще з 2010 року, зокрема, у справах
№№ К-11728/09-с та 2а-5019/09/1370 суди вказали, що за визначенням, наведеним у стаття 2 Закону № 265, РРО / ПРРО – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг), тощо.

Зміст наведеної правової норми свідчить на користь того, що РРО / ПРРО призначений не тільки для реєстрації розрахункових операцій, а й для реєстрації кількості проданих товарів (послуг).

Зважаючи на сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій та обставини, щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі товарами суди підтримали правову позицію контролюючого органу про наявність у продавця товарів обов’язку застосовувати РРО / ПРРО з метою обліку кількості реалізованих товарів, який не залежить від способу здійснення розрахунків.

Зазначений висновок кореспондується з приписами статті 9 Закону № 265, які містять вичерпний перелік видів діяльності, при здійсненні яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

У той же час, згадана правова норма пункту 2 статті 9 Закону № 265
не виключає обов’язку суб’єкта господарювання застосовувати РРО / ПРРО при реалізації товарів (послуг) на підставі кредитних договорів, розрахунок за які здійснюється безготівковим шляхом.

Також, стаття 9 Закону № 265 містить пункт 14 відповідно до якого РРО / ПРРО може не застосовуватись при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Можливість використання пункту 14 статті 9 Закону № 265 стосується лише послуг, не поширюється на продаж товарів та передбачає проведення розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, а тому проведення розрахунків у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265, зокрема, у готівковій формі чи із використання електронних платіжних засобів, виключає можливість використання цієї норми.

У контексті наведеного вище, а також того факту, що в Інформаційно комунікаційних системах ДПС наявна інформація про здійснення Підприємством розрахунків за товари та послуги із використанням платіжних терміналів та електронних платіжних засобів (зокрема і в межах одного розрахункового документу), а тому Підприємство не може скористатись пунктом 14 статті 9 Закону № 265 як підставою щодо не застосування РРО / ПРРО.

Враховуючи викладене вище та з урахуванням обсягу фактичних обставин наведених Підприємством у зверненні як відповідь на питання 2 повідомляємо, що застосування РРО / ПРРО у описаній ним ситуації є обов’язковим.

Щодо питання 3

Відповідно до баз даних ДПС на дату надходження звернення Підприємство має зареєстровані ПРРО, тому у разі проведення розрахунків за Послуги, оплата за які здійснюються із використанням сервісу «Оплата частинами» Особа «A», Підприємство може використовувати вже зареєстровані ним ПРРО, при цьому реєструвати додатково окремий РРО / ПРРО чи нову господарську одиницю не потрібно.

Щодо питання 4

Форми та зміст розрахункових документів встановлені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановленому формою вигляді, у встановленому формою полі – яке є окремим реквізитом розрахункового документу.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), сума коштів за цією формою оплати та валюта операції (рядок 18).

Слід зазначити, що «кредит» та «оплата частинами» взагалі не можна віднести до форм оплати, а вони є лише видами оплати, які може зазначати суб’єкт господарювання для зручності з метою поєднанням їх у ланцюг, який надаватиме можливість здійснювати відстеження отриманої оплати за товари (послуги), що реалізуються (надаються).

Як відповідь на питання 4 повідомяємо. що у разі приймання оплати за Послуги з використанням сервісу «Оплата частинами» Особа «A» із застосування РРО / ПРРО у фіскальному касовому чеку має відображатись форма оплати «БЕЗГОТІВКОВА».

Відомості про те що це «кредит», «оплата частинами» мають бути відображені у рядку 19 як засоби оплати.

Щодо питання 5

Як уже зазначалось, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єкта господарювання проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Разом із цим Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 5 повідомляємо, що у разі отримання Підприємством платежів за Послуги (як у робочий так і не робочий час / повні або часткові) із застосуванням РРО / ПРРО, зазначені операції слід фіскалізувати не пізніше наступного робочого дня Підприємства на підставі виписок про рух коштів на рахунках.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію