Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2026 р. № 4373/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення Товариства з обмеженою відповідальністю  (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює діяльність з надання цифрових/інформаційних/онлайн-послуг. Оплата здійснюється виключно дистанційно через платіжний сервіс, який забезпечує інтернет-еквайринг та переказ коштів із використанням банківських платіжних інструментів.

Відповідно до моделі розрахунків, описаної Товариством, клієнт ініціює оплату онлайн, списання коштів здійснюється з банківської картки/рахунку клієнта, зарахування коштів відбувається на банківський рахунок Товариства через платіжного провайдера, місця приймання коштів відсутні, діяльність здійснюється виключно в онлайн-середовищі.

У зв’язку з наведеним Товариство просить надати роз’яснення:

1. Чи вважаються операції через платіжний сервіс у наведеній моделі діяльності Товариства розрахунковими операціями у розумінні Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?
2. Чи є обов’язковим застосування Товариством реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у випадку, коли всі розрахунки є виключно безготівковими, відсутнє місце проведення розрахунків, оплата здійснюється через банківський еквайринг?
3. Чи може така модель розрахунків Товариства бути кваліфікована як виключно банківський переказ між рахунками, що не підпадає під дію РРО / ПРРО?
4. Які критерії ДПС вважає визначальними для виникнення обов’язку застосування РРО у випадку відсутності місця розрахунків?

 

Перед наданням відповіді на питання інформуємо, що усі питання Товариства регулюються одними і тими ж нормами   Закону № 265, а тому відповіді на них надаються одночасно.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, зобов’язані, зокрема:

проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Своєю чергою, статтею 9 Закону № 265 визначено умови за яких застосування РРО / ПРРО та розрахункових книжок не є обов’язковими.

Однією із таких умов є пункт 14 статті 9 Закону № 265 відповідно до якого РРО / ПРРО та розрахункові книжки можуть не застосовуватись суб’єктами господарювання при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання повідомляємо, що проведення розрахунків за надані Товариством послуги виключно за допомогою сервісів переказу коштів, зокрема і того, що вказаний у зверненні, не потребує обов’язкового застосування РРО / ПРРО.

При цьому Товариство втрачає право на використання пункту 14 статті 9 Закону № 265 у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Додатково повідомляємо, що в контексті звернення визначальним для Товариства є здійснення розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, решта наведених фактичних обставин та питання щодо них не мають визначального значення та не впливають на обов’язок застосування Товариством РРО / ПРРО.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію