Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2026 р. № 4378/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування доходів нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, товариство є резидентом України та платником податку на прибуток на загальних підставах. Товариство планує укласти агентський договір з компанією-резидентом США (форма власності «Limited Liability Company (далі по текту LLC)», місцезнаходження штат Illinois, США).

Предметом договору є надання агентом посередницьких послуг із пошуку покупців для продукції товариства (дверей) на території США за агентську винагороду.

В агентському договорі буде чітко зафіксовано умову: «Агентські послуги з пошуку покупців надаються агентом виключно за межами території України (на території США)».

Контрагент «LLC» надасть резиденту належним чином оформлену (апостильовану та перекладену) довідку про статус податкового резидента США (Form 6166) для підтвердження того, що компанія є платником податку на прибуток у США та підпадає під дію Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та США.

Заявник запитує:

1. Чи правильно підприємство розуміє, що оскільки агентські послуги надаються компанією-нерезидентом («LLC») виключно за межами України (на території США), виплачувана їй агентська винагорода не є об'єктом оподаткування податком на доходи нерезидента в Україні (податок за ставкою 15% за п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не утримується) на підставі пп. «з» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, а також ст. 7 та ст. 22 Конвенції між Україною та США про уникнення подвійного оподаткування (за наявності довідки Form 6166)?

2. Чи правильно підприємство розуміє, що оскільки агентські послуги з пошуку покупців товарів (дверей) надаються нерезидентом за межами України, місце постачання таких послуг визначається за загальним правилом п. 186.4 ст. 186 Кодексу (за місцем реєстрації постачальника — США)? Відповідно, чи правильно, що така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ в Україні і у підприємства-резидента не виникає обов'язку з нарахування ПДВ та складання податкової накладної за ст. 208 Кодексу?

3. Чи правильно підприємство розуміє, що оскільки штат реєстрації контрагента (Іллінойс) не входить до переліку штатів США, визначених Постановою КМУ № 480 для форми «LLC», операції з придбання послуг у такого нерезидента не підпадають під дію п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу? Відповідно, чи правильно, що у підприємства-резидента за підсумками звітного року не виникає обов'язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості отриманих агентських послуг (рядок 3.1.6.2 додатка РІ Декларації з податку на прибуток), незалежно від фактичного статусу сплати корпоративного податку цим нерезидентом у США?

Щодо питання 1

Згідно з  п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Доходами з джерелом походження з України є, зокрема, брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів (п.п. «з» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Отже, у разі якщо нерезидент надає брокерські, комісійні або агентські послуги не на території України, то доходи такого нерезидента у вигляді брокерської, комісійної або агентської винагороди не підлягають оподаткуванню відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п.141.4 ст. 141 Кодексу.

Щодо питання 2

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктами 186.2 – 186.4 ст. 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ст. 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг, зокрема, належать посередницькі послуги від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у п. 186.3 ст. 186 Кодексу (п.п. «є» п. 186.3 ст. 186 Кодексу).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 ст. 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ст. 186 Кодексу).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Оскільки, безпосередньо зазначені у зверненні послуги, зокрема послуги із пошуку покупців для товарів (дверей) Товариства відсутні у переліку послуг, визначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ ст. 186 Кодексу, то місцем постачання (у тому числі наданих за посередницьким договором) відповідно до п. 186.4 ст. 186 Кодексу буде місце реєстрації їх постачальника.

У викладеній у зверненні ситуації постачальником посередницьких послуг із пошуку покупців для товарів (дверей) буде нерезидент, тому місце постачання зазначених послуг згідно із п. 186.4 ст. 186 Кодексу визначатиметься за межами митної території України, а отже операції з постачання таких послуг нерезидентом Товариству не будуть об'єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питання 3

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів із права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2¹ п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту (абзац шостий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Організаційно-правова форма нерезидента LLC, зареєстрованого у штаті Іллінойс (Сполучені Штати Америки), не включена до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 (далі – Перелік № 480).

Таким чином, платник податків, який здійснює господарські операції з нерезидентом, організаційно-правова форма якого не включена до Переліку № 480, звільняється від обов’язку здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування, шляхом його збільшення на 30 відсотків за підсумками звітного року, відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Водночас, будь-які висновки щодо віднесення конкретних операцій платника податків до контрольованих можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).