Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2026 р. № 4385/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі – Товариство) від №  (вх. ДПС № від) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення Товариство є розробником та власником програмного комплексу (комп’ютерної програми)       .

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи допустиме зазначення в рядку 6 фіскального чека кількості придбаного товару з точністю до 5 (п’яти) десяткових знаків, наприклад наступним чином: 0,33333?

2. Чи приймається, належно обробляється та вважається належним виконанням вимоги чинного законодавства щодо передачі до фіскального сервера контролюючого органу відповідної інформації, вказана у фіскальному чеку кількість придбаного товару у форматі з точністю до 5 (п’яти) десяткових знаків?

3. Чи допускається зазначення у фіскальному чеку графи «технічне округлення» з метою приведення у відповідність вартості товару, що сформована автоматично, на підставі кількості товару зазначеної з точністю до 3 (трьох) десяткових знаків, наприклад наступним чином: 0,334, до фактичної вартості придбаного товару?

4. У випадку неможливості зазначення у фіскальному чеку графи «технічне округлення» задля приведення у відповідність вартості товару, що сформована автоматично, на підставі кількості товару зазначеної з точністю до 3 (трьох) десяткових знаків, наприклад наступним чином: 0,334, до фактичної вартості придбаного товару, шляхом зазначення яких відомостей / зазначення яких граф, можливо провести коригування вартості товару у фіскальному чеку?

 

Оскільки сформульовані Товариством питання 1 – 4 є однотипними
і регулюються одними і тими ж нормами законодавства, відповідь надається щодо них одночасно.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, яку повинні зазначати платники податків у встановлених формою вигляді і полі, які є окремими реквізитами розрахункового документа.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами розрахункового документа є, зокрема кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) (рядок 6), яка повинна зазначатись в тій одиниці виміру, що відповідає кількості придбаного товару (отриманої послуги) та може не дорівнювати одиниці виміру зазначеній в первинних документах (мішки – кілограми; бочки (кеги) – літри; рулони – метри тощо), що буде безпосередньо відповідати фактичній характеристиці товару та зрозумілою для споживача.

Відповідно до статті 6 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

При цьому слід враховувати, що дані фіскальних чеків мають відображати реальні назви (найменування) товарів, які точно показують ознаки таких товарів та чітко їх описують.

Таким чином, як відповідь на питання 1 – 4 повідомляємо, що СГ має зазначати у розрахункових документах РРО / ПРРО відомості щодо товарів які реалізуються в тих одиницях виміру, в яких їх отримує споживач.

В наведеному у зверненні прикладі одиницею виміру реалізованого товару має бути «штука».

Водночас організація господарської діяльності СГ, а також пов’язанні з її виконанням ризики, належать виключно до компетенції самого СГ, а тому в який спосіб відображати в податковій звітності поділ товару, зазначеного в первинних документах, на його частини, кожен продавець товару має знати до початку такого поділу.

Окрім того, такий поділ «цілого на частини» жодним чином не кореспондується з вимогами Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.