X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2026 р. № 4386/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (Оператор ГРМ) здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – постанова НКРЕКП) від 15.06.2017775 зі змінами. У своїй діяльності Товариство керується, зокрема, Кодексом газорозподільної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від                        30 вересня 2015 року № 2494 зі змінами (далі – Кодекс ГРМ).

Для забезпечення належного здійснення господарської діяльності Товариством (Оператором ГРМ) укладені з газовидобувними підприємствами Технічні угоди про умови приймання-передачі газу газорозподільною системою (далі – Технічні угоди), які визначають порядок приймання-передачі природного газу такими газодобувними підприємствами до газопроводів Оператора ГРМ.

Згідно з умовами Кодексу ГРМ та Технічної угоди у разі, якщо природний газ, що не відповідає визначеним до нього вимогам фізико-хімічним показникам, який надходить у газорозподільну систему з причин, що не залежить від Оператора ГРМ, то останній має право на компенсацію.

Складовою формули, за якою розраховується сума такої компенсації, є, зокрема, базова ціна природного газу, яка визначена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі – Кодекс ГТС).

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС базова ціна газу -ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи (далі – Оператор ГТС) на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується Оператором ГТС на власному вебсайті.

Зважаючи на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи є обєктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ)

додаткова компенсація за недотримання параметрів якості природного газу, яка розраховується Оператором ГРМ;

2) чи зобов’язний Оператор ГРМ, на підставі укладеної з газодобувним підприємством Технічної угоди при здійсненні розрахунку додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу включати вартість базової ціни природного газу з ПДВ, яка оприлюднена Оператором ГТС на власному вебсайті відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, а також взаємовідносини Оператора ГРМ із суб’єктами ринку природного газу визначено Кодексом ГРМ.

Порядок взаємовідносин між Оператором ГРМ та оператором газотранспортної системи (далі – Оператор ГТС), пов’язаних з якістю природного газу, який передається в точках виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи, порядок їх визначення, контролю, обміну даними та внесення до бази даних засобів вимірювальної техніки та порядок одоризації визначаються в Кодексі ГТС.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ Технічна угода − письмова угода між оператором газорозподільної мережі та суміжним суб’єктом ринку газу, крім споживачів та оператора газотранспортної системи, яка укладається за формою, наведеною у додатку 2 до Кодексу ГРМ, та визначає порядок приймання-передачі природного газу між сторонами.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Технічної угоди у разі надходження газу в газорозподільну мережу, параметри якого не відповідають параметрам, визначеним в пункті 1 цього розділу, сторони здійснюють перерахунок об’єму газу, який надійшов до газорозподільної мережі за період, починаючи з дати останнього погодженого сторонами місячного паспорта ФХП природного газу, а Оператор ГРМ отримує від газодобувного підприємства, виробників біометану або інших видів газу з альтернативних джерел чи суміжного оператора газорозподільної мережі компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 розділу VIII Кодексу ГРМ.

Сторони у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань за цією Технічною угодою несуть відповідальність згідно із законодавством (розділ VІ Технічної угоди).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів ‒ виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю ‒ бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 3 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших зазначених у зверненні нормативно-правих актів, опису питань і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ обʼєктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до статті 4 Закону № 996 одним із основних принципів бухгалтерського обліку, яким повинні керуватися платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій, є принцип превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Отже, якщо кошти, що отримуються Товариством (Оператором ГРМ) від контрагента як додаткова компенсація за недотримання параметрів якості природного газу, за своєю сутністю є компенсацією (відшкодуванням) вартості послуг, що постачаються Товариством (Оператором ГРМ), то сума такої додаткової компенсації включається до бази оподаткування ПДВ Товариства (Оператора ГРМ). За такою операцією Товариство (Оператор ГРМ) зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Якщо кошти, які отримуються Товариством (Оператором ГРМ) від контрагента як додаткова компенсація за недотримання параметрів якості природного газу, за своєю сутністю є відшкодуванням шкоди внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, то такі кошти до бази оподаткування ПДВ Товариства (Оператором ГРМ) не включаються та податкові зобовʼязання на суму такої компенсації не нараховуються.

Щодо питання 2

Питання щодо порядку, перевірки правильності розрахунку додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу та включення до неї базової ціни природного газу з ПДВ, що оприлюднена Оператором ГТС на власному вебсайті, не належить до компетенції ДПС.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).