Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.07.2026 р. № 4396/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

       Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму компенсаційного бонусу, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

       Як зазначено у зверненні, ТОВ як ліцензіат-виробник (далі – постачальник) лікарських засобів планує застосувати у взаємовідносинах з дистриб’ютором (далі – покупець) компенсаційний бонус як інструмент, що призводить до фактичного зменшення закупівельної ціни після переходу права власності на товар, виключно з метою компенсації збитків, завданих покупцю внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

        Компенсаційний бонус розраховується за підсумками звітного періоду у сумі не більше погодженого сторонами ліміту підтверджених збитків (за актом узгодження збитків).

       Постачальник постачає покупцю лікарські засоби на території України на підставі договору поставки з відстрочкою платежу, право власності на які покупець отримує з дати поставки.

       Поставки лікарських засобів відбувались протягом 2025 року та оподатковувались ПДВ за ставкою 7%.

      За кожною поставкою складається відповідна податкова накладна та первинні документи (видаткові накладні тощо).

       У покупця протягом жовтня – грудня 2025 року внаслідок збройної агресії російської федерації проти України були знищені (повністю втрачені) складські запаси лікарських засобів, у тому числі лікарські засоби, які були поставлені протягом 2025 року.

        На підставі звернення покупця до постачальника сторони погоджуються оформити: 

        акт узгодження (підтвердження) збитків, понесених покупцем із визначенням суми збитків/ліміту компенсації;

        пакет підтвердних документів щодо факту знищення/втрати продукції та розміру збитків (акти інвентаризації, акти списання, довідки/акти компетентних органів).

       Сторони у березні 2026 року укладають додаткову угоду до договору поставки, за якою постачальник надає покупцю компенсаційний бонус виключно з метою компенсації зазначених збитків.

       Компенсаційний бонус визначається за підсумками кожного кварталу протягом визначеного сторонами періоду у межах суми погодженого сторонами ліміту підтверджених збитків.

       Сторони у додатковій угоді до договору поставки погоджуються, що ціни поставок у видаткових накладних не змінюються і не оформлюються документи на коригування ціни первинних документів; компенсаційний бонус оформлюється окремим актом/розрахунком та сплачується грошовими коштами.

       ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи здійснює постачальник коригування фінансового результату до оподаткування на різниці у зв’язку з наданням покупцю компенсаційного бонусу?
2. Якою є коректна кваліфікація операції з надання компенсаційного бонусу в податковому обліку постачальника з податку на прибуток – як витрати звітного періоду, як зменшення (коригування) раніше визнаного доходу від реалізації товарів, чи як інша операція – з урахуванням того, що договірна вартість товарів у первинних документах не змінюється?
3. Чи є для цілей податку на прибуток постачальника самостійне значення документального підтвердження мети надання бонусу (акт узгодження збитків, акти інвентаризації/списання, довідки компетентних органів щодо факту знищення товарів) та обмеження його суми ліміту підтверджених збитків, чи такі обставини є релевантними виключно для цілей застосування Порядку та умов надання маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів, інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, у місцях здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2025 № 1759 і не впливають на податковий облік постачальника (далі – Порядок 1)?

 

       Щодо питань 1-3

       Механізм застосування ліцензіатами, які провадять господарську діяльність з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі - суб’єкти господарювання), у договорах та/або розрахунках інструментів (практик, методів, дій), що призводять до фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари, зокрема механізмів відтермінованих знижок, кредитних нот, бонусів або інших форм зворотного коригування ціни (далі - інструменти зменшення ціни на лікарські засоби) визначає Порядок застосування ліцензіатами, які провадять господарську діяльність з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), у договорах та/або розрахунках інструментів, що призводять до фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2025 № 1759 (далі – Порядок 2).

       У абзаці одинадцятому п. 5 Порядку 2 зазначено, що суб’єкти господарювання можуть застосувати у договорах та/або розрахунках інструменти зменшення ціни на лікарські засоби виключно з метою, зокрема:

       компенсації збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

       У разі застосування суб’єктами господарювання у договорах та/або розрахунках інструментів зменшення ціни на лікарські засоби, які зазначені в абзацах другому - п’ятому, сьомому, дев’ятому - одинадцятому пункту 5 цього Порядку, оптово-відпускна ціна та/або закупівельна ціна, яка зазначена у первинних документах, не потребує коригування (п. 6 Порядку 2).

      Відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

      Отже, при застосуванні постачальником інструментів зменшення ціни на лікарські засоби з метою компенсації збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, такий постачальник – платник податку на прибуток не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму компенсації, якщо така компенсація надається покупцю - платнику податку на прибуток, який не є пов’язаною з ним особою.

        Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

        Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

      Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку компенсації збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

      Разом з тим повідомляємо, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах, зокрема, забезпечення населення якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також безпечних медичних виробів та косметичної продукції є Міністерство охорони здоров’я України (п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 90) (далі – Положення)).

       Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення Міністерство охорони здоров’я відповідно до покладених на нього завдань: у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, зокрема, затверджує порядки, а саме,  розрахунку граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти та підлягають референтному ціноутворенню;

затверджує правила, а саме, приймає рішення про декларування зміни оптово-відпускної ціни на лікарський засіб.

       Отже, з питань, що пов’язані із застосуванням Порядку 1 стосовно  релевантності документального підтвердження мети надання бонусу (акт узгодження збитків, акти інвентаризації/списання, довідки компетентних органів щодо факту знищення товарів) та обмеження його суми ліміту підтверджених збитків доцільно звернутись до Міністерства охорони здоров’я України.

        Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).