Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2026 р. № 4434/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення Товариства з обмеженою відповідальністю  (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство є платником ПДВ та здійснює продаж товарів через маркетплейс.

Наразі Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група, без сплати ПДВ). Згідно з фактичними обставинами покупець оформляє замовлення та оплачує товар банківською карткою на сайті меркетплейсу через сервіс інтернет-еквайрінгу. Товариство за допомогою залученого перевізника відправляє товар до пункту видачі товарів.

Після здійснення оплати кошти не зараховуються на рахунок продавця, а блокуються до моменту отримання товару покупцем у пункті видачі товарів. У разі відмови покупця від отримання товару кошти повертаються покупцю. Лише після підтвердження отримання товару еквайр перераховує кошти на поточний рахунок продавця.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Товариство звернулось до податкового органу із такими запитаннями:

1. Яка дата є датою здійснення розрахункової операції для цілей застосування РРО / ПРРО у наведеній ситуації? На яку дату продавець повинен
   
   
   
   сформувати фіскальний чек РРО / ПРРО на дату оплати товару покупцем на сайті маркетплейсу, на дату передачі товару перевізнику, на дату отримання товару покупцем, чи на дату фактичного зарахування коштів на рахунок продавця?
2. Якщо покупець не отримав товар, а кошти були повернуті покупцю без їх зарахування на рахунок продавця, чи зобов'язаний продавець  сформувати фіскальний чек, сформувати чек на повернення (сторно), чи в такому випадку жоден із зазначених чеків не формується?

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

Також згадана стаття визначає обов’язок суб’єкти господарювання надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Враховуючи зазначене та той факт, що відповідно до звернення покупець уже здійснив оплату товару, як відповідь на питання 1 контексті звернення повідомляємо, що, фіскальні чеки мають видаватися покупцю або безпосередньо під час здійснення розрахунків з ним, або не пізніше моменту отримання ним товару, за умови проведення розрахунків дистанційно.

Щодо питання 2

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за № 918/29048, (далі  – Порядок № 547) реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 547 реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому пункт 8 розділу III Порядку № 547 визначає, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

З урахуванням наведеного, як відповідь на питання 1 у випадку якщо покупець відмовився від отримання товару у відділенні логістичного оператора, і повернення коштів Товариством не передбачається, то за такою операцією достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів шляхом реєстрації від’ємної суми на підставі документів від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО / ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у тих випадках повернення коштів покупцю де сума повернення перевищує 100 гривень. 

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію