Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.08.2026 р. № 4454/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, 22.01.2026 ПрАТ «…» (далі – ПрАТ) змінило свою організаційно-правову форму та найменування і було перетворено у ТОВ «…» (далі – ТОВ). 27.01.2026 ТОВ було подано реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». При цьому ідентифікаційний код (ЄДРПОУ), дата реєстрації платником ПДВ та індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) ТОВ не змінилися, а датою його перереєстрації платником ПДВ встановлено 30.01.2026.

Також у зверненні зазначено, що у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за грудень 2025 року ПрАТ було задекларовано суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації). Ця ж сума була відображена ТОВ у рядку 21 декларації за січень 2026 року.

З огляду на викладене ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Який саме звітний (податковий) період вважається «останнім звітним періодом реєстрації платником ПДВ» для цілей заповнення таблиці 2 додатка 2  «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2))?

2. Яку саме суму від’ємного значення ПДВ ТОВ має зазначити у таблиці 2 додатка 2 (Д2) як суму, що переноситься до складу податкового кредиту правонаступника:

– суму від’ємного значення, задекларовану ПрАТ (платник, що реорганізується) у рядку 21 декларації за грудень 2025 року;

– суму від’ємного значення, сформовану станом на дату державної реєстрації перетворення – 22.01.2026 (при тому, що така сума окремо не фігурує у декларації);

– загальну суму від’ємного значення, зазначену у графі 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за січень 2026 року (при тому, що значення цієї графи включає також суми, сформовані після 22.01.2026)?

3. Якщо подати заяву шляхом заповнення таблиці 2 додатку 2 (Д2) слід було у складі декларації за звітний (податковий) період, який вже минув, то чи має ТОВ наразі подати таку заяву у складі уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до декларації за відповідний звітний період?

4. Якщо ТОВ має подати заяву (таблицю 2 додатка 2 (Д2) у складі уточнюючого розрахунку, то просимо роз’яснити порядок складання та подання такого уточнюючого розрахунку, а також уточнюючого додатку 2 (Д2) до нього?

5. Яким чином подання заяви (таблиці 2 додатка 2 (Д2)) у складі уточнюючого розрахунку до декларації за відповідний звітний (податковий) період має вплинути на показники декларації за наступні звітні (податкові) періоди?

6. У ситуації ТОВ правонаступник має той самий індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) платника ПДВ, що й платник до перетворення. У зв’язку з цим чи є допустимим зазначення у графі 2 таблиці 2 та графі 2 таблиці 3 додатка 2 (Д2) такого ж самого ІПН платника ПДВ, який зазначений у графі 5 заголовної частини додатка 2 (Д2)?

Щодо питань 1 та 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Статтею 5 розділу I Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення встановлений Цивільним кодексом України (далі – Цивільний кодекс).

Статтями 104, 108 Цивільного кодексу визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи (правонаступника) переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша статті 106 Цивільного кодексу).

Частинами другою та третьою статті 107 Цивільного кодексу встановлено, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами) у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Порядок реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється статтями 180 – 184 розділу V Кодексу та регламентується розділами  III – V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, зі змінами (далі – Положення № 1130).

Особі, яка реєструється як платник ПДВ, присвоюється ІПН, який використовується для сплати податку. ІПН є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно з пунктом 183.15 статті 183 розділу V Кодексу у разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.

Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 розділу V Кодексу для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.

Порядок проведення процедур перереєстрації визначено розділом ІV Положення № 1130, згідно з якими для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

У разі перереєстрації платника ПДВ на підставі заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» дата реєстрації платником ПДВ та ІПН платника ПДВ не змінюються.

Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 розділу V Кодексу (абзац шостий пункту 183.15 статті 183 розділу V Кодексу).

Правила формування податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 198 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 розділу V Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом, зокрема, приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Пунктом 6 розділу III Порядку № 21 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларації за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Згідно з пунктом 13 розділу III Порядку № 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2 (Д2)). Така заява подається у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2 (Д2)).

При цьому, узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2 (Д2)) у складі декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу, вказується у рядку 16.3 декларації (підпункт 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Враховуючи викладене, для перенесення суми від’ємного значення з ПДВ до свого правонаступника платнику ПДВ, що реорганізується, необхідно вказати таку суму в рядку 21 декларації та заповнити таблицю 2 додатка 2 (Д2) цієї декларації.

Таблиця 2 додатка 2 (Д2) заповнюється наступним чином:

у графі 2 вказується ІПН правонаступника, який має відповідати даним реєстру платників ПДВ;

у графі 3 зазначається сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту правонаступника відповідно до передавального акта;

у графах 4 та 5 вказуються дані передавального акту (дата та номер).

Щодо питань 3 та 4

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 2 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Порядок внесення змін до податкової звітності з ПДВ та заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділами IV та VI Порядку № 21.

Згідно з пунктами 2 – 4 розділу VI Порядку № 21 у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки (абсолютне значення).

Пунктом 8 розділу VI Порядку № 21 визначено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Уточнення показників у додатках (крім додатка 3 (Д3), таблиць 3, 4 додатка 4 (Д4), таблиць 1, 3 додатка 5 (Д5)) здійснюється лише щодо рядків, які потребують виправлення (рядки без змін не зазначаються), у такому порядку:

у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «-»;

в наступному рядку – зазначаються правильні показники.

Додаток 2 (Д2) є одним із додатків до декларації, який обов’язково подають платники податку, які заповнюють рядки 19, 20.1 та 21 декларації (підпункти 2, 4, 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

Виправлення помилок, що були допущені у додатку 2 (Д2) до декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 2 (Д2) з відміткою «Уточнюючий».

У заголовній частині додатку 2 (Д2) до уточнюючого розрахунку проставляється позначка «Х» навпроти поля 013 «Уточнюючий»;

у полі 02 вказується поточний звітний (податковий) період, в якому виправляється помилка та подається уточнюючий розрахунок;

у полі 03 проставляється звітний (податковий) період, що уточнюється.

Таблична частина додатку 2 (Д2) до уточнюючого розрахунку заповнюється наступним чином:

у рядку додатка 2 (Д2), що уточнюється, зазначаються вартісні показники зі знаком «–»;

в наступному рядку – зазначаються правильні показники (у разі їх наявності).

Рядки додатка 2 (Д2), які не потребують виправлення, в уточнюючому додатку 2 (Д2) не зазначаються.

Враховуючи вищезазначене, оскільки при перетворенні юридичної особи – платника ПДВ, за умови дотримання вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 183.15 статті 183 розділу V Кодексу та розділом IV Порядку № 1130, дата реєстрації платником ПДВ та ІПН такого платника ПДВ не змінюються, то уточнюючий розрахунок (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) до декларації, поданої до перетворення, такий платник ПДВ подати може, зокрема може подати додаток 2 (Д2) із заповненням таблиці 2 у складі уточнюючого розрахунку до декларації за відповідний звітний (податковий) період, який вже минув.

Щодо питання 5

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (пункт 5 розділу VI Порядку № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (пункт 6 розділу VI Порядку № 21).

Щодо питання 6

Платник податку, що є правонаступником заповнює таблицю 3 додатка 2 (Д2) «Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано (подається у складі податкової декларації після узгодження суми від’ємного значення за результатами документальної перевірки контролюючим органом)».

Платник-правонаступник заповнює таблицю 3 додатка 2 (Д2) наступним чином:

у графі 2 вказується ІПН платника податку, якого реорганізовано. Значення графи 2 має відповідати даним реєстру платників ПДВ. Враховуючи що при перетворенні юридичної особи – платника ПДВ, за умови дотримання вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 183.15 статті 183 розділу V Кодексу та розділом IV Порядку № 1130, дата реєстрації платником ПДВ та ІПН такого платника ПДВ не змінюються, та платник, що реорганізується і його правонаступник мають однаковий ІПН і це відповідає даним реєстру платників ПДВ, то є допустимим зазначення в графі 2 таблиці 2 додатку 2 (Д2) (ІПН платника податку – правонаступника), графі 2 таблиці 3 додатку 2 (Д2) (ІПН платника податку, що реорганізовано) та в заголовній частині додатка 2 (Д2) одного і того самого ІПН;

у графі 3 – від’ємне значення, яке було передано платником податку, якого реорганізовано. Дані графи 3 таблиці 3 додатку 2 (Д2) правонаступника має відповідати даним таблиці 2 додатка 2 (Д2) платника податку, якого реорганізовано;

у графі 4 зазначається звітний період, у якому реорганізованим платником подано у складі звітності з ПДВ додаток 2 (Д2);

у графах 5 – 7 – зазначається сума від’ємного значення, яка була передана у зв’язку з реорганізацією, та яка була узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу, а також дата та номер довідки / акту такої перевірки.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 розділу I Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).