Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2026 р. № 4495/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (  ), щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні платника податків зареєстровано фізичною особою – підприємцем, вона є особою з інвалідністю, отримує соціальну допомогу та просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи звільняється така фізична особа – підприємець від зобов'язання сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

2. Яким документом підтверджується наявність або відсутність зазначеного зобов'язання?

3. На кого покладається обов'язок інформувати про виникнення, зміну або припинення обставин, що звільняють від сплати єдиного внеску?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п'ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Водночас, особи, зазначені, зокрема у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).

Крім того, між Державною податковою службою України  та Пенсійним фондом України спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України та Міністерства економіки України від 20.11.2023 № 648/447-н/17498 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади» затверджено Порядок обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади (далі – Порядок).

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку інформація, яку надає Пенсійний фонд України до ДПС, містить дані про осіб, що отримують пенсію та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату встановлення пенсії (інвалідності), закінчення пенсії (інвалідності).

Тобто, Державна податкова служба України є виключно користувачем зазначеної інформації.

Отже, питання правомірності застосування Вами положення п. 4 ст. 4  Закону № 2464 належить виключно до повноважень Пенсійного фонду України.

При цьому окремо повідомляти контролюючий орган про набуття відповідного статусу особи з інвалідністю не потрібно.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.