Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2026 р. № 4497/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (   ), щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у звернені, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи (без ПДВ), планує здійснювати підприємницьку діяльність у сфері надання інформаційно-розважальних послуг через мережу Інтернет відповідно до зареєстрованих видів економічної діяльності, зокрема КВЕД: 73.12; 63.99; 62.09; 59.11, а також доповнити зазначений перелік такими КВЕД: 63.11; 63.12; 93.39.

Діяльність передбачає отримання доходу від іноземних онлайн-платформ за надання послуг, зокрема: листування з користувачами;  онлайн-спілкування у відеочатах; проведення тематичних стримів; створення фото- та відео контенту; ведення профілю на платформі та інші інформаційно-розважальні онлайн-послуги.

Особливістю роботи є те, що іноземні платформи не укладають договорів із фізичними особами-підприємцями та здійснюють виплату винагороди виключно фізичним особам у криптовалюті USDT із зарахуванням на криптогаманець користувача. У подальшому отримана криптовалюта може бути конвертована у гривню.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право фізична особа-підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група, без ПДВ), включати до складу свого підприємницького доходу дохід, отриманий від іноземних онлайн-платформ за фактично надані послуги, якщо винагорода виплачується виключно у криптовалюті USDT? Іншими словами, чи може такий дохід оподатковуватися у межах підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, чи він підлягає оподаткуванню виключно як дохід фізичної особи?

2. Якщо зазначений дохід може належати до доходу фізичної особи-підприємця, яка дата є датою його отримання для цілей оподаткування єдиним податком: дата нарахування винагороди платформою; дата надходження криптовалюти USDT на криптогаманець; дата конвертації криптовалюти у гривню; дата фактичного зарахування гривневих коштів на рахунок фізичної особи-підприємця?

3. Які документи є достатніми для підтвердження: факту надання послуг; походження доходу; зв’язку такого доходу з підприємницькою діяльністю фізичної особи-підприємця?

4. Чи може гривневий дохід, отриманий після конвертації криптовалюти USDT, яка була отримана як оплата за надані фізичною особою - підприємцем послуги, включатися до складу доходу фізичної особи-підприємця за умови наявності документів, що підтверджують походження коштів та їх зв’язок із підприємницькою діяльністю?

5. Чи виникає у фізичної особи-підприємця обов’язок застосування реєстратора розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій при отриманні такого доходу?

6. У якому порядку зазначений дохід повинен відображатися у податковій звітності фізичної особи-підприємця, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група, без ПДВ)?

7. Чи впливає той факт, що іноземна онлайн-платформа здійснює виплату винагороди виключно фізичній особі, а не фізичній особі-підприємцю, на можливість включення такого доходу до складу доходу фізичної особи-підприємця за умови, що послуги фактично надаються в межах зареєстрованої підприємницької діяльності?

8. У разі якщо оплата за послуги надходить у криптовалюті USDT, яка в подальшому конвертується у гривню, що саме є доходом фізичної особи-підприємця для цілей оподаткування єдиним податком: вартість отриманої криптовалюти на дату виникнення доходу; фактична сума гривневих коштів, отримана після конвертації; чи інша сума відповідно до вимог Податкового кодексу України?

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 2 Положення про Державну податкову службу України (далі – ДПС), затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 06 березня 2019 року № 227, ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Так, Кодекс, яким керується у своїй діяльності ДПС, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Верховною Радою України 17 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» (далі – Закон № 2074), який регулюватиме правовідносини, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначатиме права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів.

Водночас положення Закону № 2074 наберуть чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Кодексу щодо особливості оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування такого закону.

Щодо першого - восьмого питання

Згідно з абзацом першим ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Це право закріплено і в ст. 50 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), а саме фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (абзац перший частини другої ст. 50 ЦКУ).

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до Закону України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Таким чином, оскільки на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, а також заважаючи на те, що Державна податкова служба України у своїй діяльності керується положеннями Кодексу, то регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі  фізичних осіб – підприємців, отриманих від операцій з віртуальними активами (криптоактивами) можливе лише у разі визначення в Україні правового статусу віртуальних активів (криптоактивів) та внесення відповідних змін до Кодексу.

Разом з тим не зважаючи на те, що положеннями Кодексу не встановлено окремого порядку оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від операцій з віртуальними активами, то такі доходи оподатковуються у загальному порядку із застосуванням діючих норм Кодексу.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Кодексу об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

При цьому податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Кодекс пов’язує сплату ним податку (п. 37.2 ст. 37 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

При цьому оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок і військовий збір з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

При цьому фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Крім того, п. 176.1 ст. 176 Кодексу визначено, що платники податку зобов’язані, зокрема:

вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Так, наказом Міністерства фінансів від 23.06.2017 № 591 затверджено Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 Кодексу);

отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку (п.п. «б» п. 176.1 ст. 176 Кодексу);

подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу IV Кодексу таке подання є обов’язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо виплата доходу здійснюється фізичною особою – резидентом на території України, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. і військовим збором за ставкою 5 відс. у порядку, визначеному розділом IV Кодексу та п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.