Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.08.2026 р. № 4513/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань внесення земельної ділянки юридичною особою платником єдиного податку третьої групи до статутного капіталу іншої юридичної особи та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи та на праві власності  володіє земельною ділянкою, якою планує здійснити внесок до статутного капіталу іншої юридичної особи в обмін на корпоративні права.

Земельна ділянка, якою планується здійснити  внесок до статутного капіталу  іншої юридичної особи  по ринковій  вартості, що є більшою ніж її балансова вартість.

Товариство, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право Товариство, яке є платником єдиного податку третьої групи  здійснювати внесок земельною ділянкою  до статутного капіталу  іншого товариства  без втрати права застосовувати спрощену систему оподаткування?
2. Чи виникає у Товариства платника єдиного податку третьої групи дохід, що підлягає оподаткуванню  єдиним податком, у разі внесення земельної ділянки за ринковою вартістю до статутного капіталу іншої юридичної особи?
3. Якщо так, то яким чином визначається база оподаткування, зокрема у випадку, якщо земельна ділянка має балансову вартість меншу за оціночну вартість, за якою ця земельна ділянка вноситься до статутного капіталу іншої юридичної особи?

 

Щодо першого – третього питання.

Інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко встановити всі обставини та наслідки здійснених операцій, необхідні для однозначної їх ідентифікації. У зв’язку з цим надаємо роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, порушених у зверненні.

Визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначається Законом України       «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018                                  № 2275-VIII із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2275).

Згідно з статтею 12 Закону № 2275 розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Відповідно до статті 13 Закону № 2275 вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства. (частина третя статті 13 Закону № 2275).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (підпункт 14.1.90 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).

Участь у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи є господарською операцією з придбання корпоративних прав, тобто здійсненням прямих фінансових інвестицій (підпункт 14.1.81 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до пункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Кодексу фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються, зокрема, на прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування                    (пункт 292.14 статті 292 Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 296.1 статті 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290                   (далі – П(С)БО), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з П(С)БО дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Враховуючи вищевикладене, у разі внесення юридичною особою – платником єдиного податку  третьої групи земельної ділянки до статутного капіталу іншої юридичної особи в обмін на корпоративні права у платника єдиного податку буде відсутній об’єкт оподаткування єдиним податком, оскільки дана операція є  господарською операцією з придбання корпоративних прав, яка не є забороненою для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи за умови дотримання інших вимог глави 1 розділу XIV Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).