X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2026 р. № 4558/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що між Банком та позичальником – юридичною особою (далі – Позичальник) укладено кредитний договір. Для забезпечення виконання зобов’язань Позичальником перед Банком було укладено кредитний договір поруки з поручителем – фізичною особою (далі – Поручитель). У зв’язку з невиконанням Позичальником на себе зобов’язань за кредитним договором, Банком було подано заяву до суду з позовом про стягнення заборгованості із Поручителя.

Рішенням суду позов Банку про стягнення заборгованості із Поручителя було задоволено та відкрито виконавче провадження. У зв'язку з тим, що Поручитель не мас можливості належним чином виконувати взяті на себе грошові зобов’язання перед Банком, Поручитель в рамках процедури банкрутства відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Поручителя, зокрема, введено процедуру реструктуризації боргів та затверджено судом план реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність Поручителя, яким встановлено суму заборгованості, яка підлягає погашенню Поручителем, та визначено суму заборгованості, яка буде прощена (списана) у разі виконання Поручителем зобов'язань відповідно до плану реструктуризації боргів. Після виконання плану реструктуризацій боргів у справі про неплатоспроможність Поручитель надає до суду звіт про виконання плану реструктуризації боргів.

За результатами розгляду звіту Поручителя про виконання плану реструктуризації боргів Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу з процедур банкрутства ухвалює рішення про звільнення боржника фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у сумі заборгованості, яка підлягає прощенню (списанню) відповідно до плану реструктуризації боргів.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що кредит надавався Банком Позичальнику, а Поручителем надавалися зобов'язання перед Банком відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань, передбачених кредитною угодою (щодо повернення суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів, встановлених кредитним договором), та після звільнення від боргів Поручителя згідно рішення суду про звільнення Поручителя від боргів у справі про неплатоспроможність за Позичальником залишаються зобов'язання за кредитною угодою.

Враховуючи зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи зобов'язаний Банк на виконання п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу включити суму заборгованості, яка підлягає прощенню (списанню) згідно з рішенням суду про звільнення Поручителя від боргів у справі про неплатоспроможність, до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому Банком буде виконано рішення суду про звільнення Поручителя від боргів у справі про неплатоспроможність?

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим кредитор у зобов'язанні може бути замінений внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) (п. 3 частини першої ст. 512 ЦКУ).

Крім того, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема порукою (ст. 546 ЦКУ).

Згідно зі ст. 553 ЦКУ за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

При цьому поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦКУ).

Відповідно до ст. 556 ЦКУ після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено ст. 165 Кодексу, зокрема:

основна сума боргу платника податку перед кредитором - фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у сумі, що не перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4
п. 170.131 ст. 170 Кодексу
та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

Кредитор, у тому числі кредитор - фінансова установа, зобов'язаний включити суму боргу, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, суму боргу згідно з рішенням суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (анульовано), виконано рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, а також неповідомлення кредитором - фінансовою установою про виконання рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2-167.5 ст. 167 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо Банком як кредитором здійснено анулювання (прощення) суми боргу згідно з рішенням суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність, то з метою оподаткування сума такого прощеного боргу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу боржника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому Банк як кредитор зобов’язаний включити зазначену суму прощеного боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому було виконано рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.