Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2026 р. № 4580/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту за операцією з отримання майна у фінансовий лізинг та, керуючись статтею 52 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

Товариством було укладено договір фінансового лізингу, предметом якого є автомобіль, призначений для використання у власній виробничій діяльності. Договором передбачено термін оплати вартості об’єкта лізингу протягом 24 місяців.

На дату передачі автомобіля лізингодавець нарахував податкові зобовʼязання з ПДВ виходячи з повної вартості обʼєкта лізингу та склав і зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідну податкову накладну.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) правомірності застосування касового методу формування податкового кредиту за операцією з отримання майна у фінансовий лізинг;

2-3) правомірності формування податкового кредиту частинами на дати оплати лізингових платежів на підставі податкової накладної, складеної постачальником;

4) збереження права на податковий кредит після сплину 365 календарних днів з дати складання податкової накладної;

5) правомірності подання Товариством уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні  періоди з метою включення до податкового кредиту сум ПДВ відповідно до фактично сплачених щомісячних лізингових платежів, якщо з дати оплати минуло 60 календарних днів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ − метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділами 2, 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу V ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 187.6 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку з ПДВ,  при отриманні майна у фінансовий лізинг визначають дату формування податкового кредиту за касовим методом за умови, що об’єкт фінансового лізингу призначається для використання в операціях з постачання товарів/послуг, за якими згідно з нормами ПКУ застосовується касовий метод, та за умови реєстрації в ЄРПН відповідної податкової накладної.

Щодо питань 2, 3, 4

Якщо платником податку − лізингоодержувачем, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, було отримано від постачальника майно у фінансовий лізинг, при цьому оплата постачальнику здійснюється частинами згідно з графіком сплати лізингових платежів, то на дату кожної такої часткової оплати вартості майна (об’єкта лізингу) у покупця виникає право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у складі такої часткової оплати, на підставі податкової накладної, що була складена постачальником на дату фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу та зареєстрована в ЄРПН.

Таке право зберігається у лізингоодержувача, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, до повної оплати вартості обʼєкта фінансового лізингу (у тому числі якщо на дату оплати минуло 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної).

Щодо питання 5

Якщо платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, не включив до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у вартості лізингового платежу, протягом строків, визначених пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, то  такий платник податку може включити суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, у якому відбулася оплата, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).