Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2026 р. № 4571/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств  та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у листопаді 2024 року ТОВ було придбано стаціонарну електрогенераторну установку (далі – КГУ), що була у використанні. Після завершення монтажних робіт та оформлення відповідних первинних документів КГУ була введена в експлуатацію у грудні 2024 року як об'єкт основних засобів та використовувалася у господарській діяльності шляхом передачі в оренду.

У лютому 2026 року в процесі експлуатації вийшов з ладу один із основних конструктивних елементів КГУ, який у загальній вартості КГУ складає близько 60% від всієї вартості, унаслідок чого подальша експлуатація об'єкта стала неможливою. Для відновлення працездатності КГУ та продовження її використання у господарській діяльності ТОВ було придбано іншу аналогічну стаціонарну електрогенераторну установку. Після придбання зазначену установку було розукомплектовано, а справний двигун використано для встановлення на КГУ, яка перебувала в експлуатації. Інші складові придбаної установки планується використовувати як запасні частини або комплектуючі для подальших ремонтів. У результаті виконаних робіт КГУ відновила свою працездатність та може використовуватися за первісним призначенням шляхом передачі в оренду. При цьому встановлення іншого двигуна може впливати на технічний ресурс установки, строк її корисного використання, експлуатаційні характеристики та потребувати перегляду строку корисного використання відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        1.Чи можуть роботи із заміни двигуна КГУ шляхом встановлення двигуна, отриманого внаслідок розукомплектування іншої придбаної аналогічної установки, розглядатися для цілей оподаткування як роботи, що призводять до поліпшення (модернізації, реконструкції, добудови, дообладнання) об'єкта основних засобів, якщо в результаті таких робіт збільшується строк корисного використання (експлуатації) КГУ?

        2.Чи слід у зазначеній ситуації первісну (балансову) вартість існуючого об'єкта основних засобів визнавати як капітальні інвестиції, чи такі витрати можуть визнаватися витратами періоду як витрати на ремонт (відновлення) основного засобу?

        3. Чи є правомірним після завершення зазначених робіт перегляд строку корисного використання КГУ та здійснення подальшого нарахування амортизації виходячи з нового строку корисного використання відповідно до вимог бухгалтерського обліку, а також чи виникають у зв'язку з цим будь-які коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до положень Кодексу?

           4. Чи впливає на порядок податкового обліку той факт, що двигун отримано не як окремо придбану запасну частину, а шляхом розукомплектування іншої придбаної електрогенераторної установки?

 

Щодо питань 1- 4

 Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби  – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, з ціллю податкової амортизації враховується вартість основних засобів визначена відповідно до національних положень (стандартів)  бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, кваліфікація поліпшення (модернізація, реконструкція, добудова, дообладнання) об’єкта основних засобів регулюється правилами бухгалтерського обліку і належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас, повідомляємо, що з питань бухгалтерського обліку основних засобів можна керуватись положеннями Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (зі змінами).

 Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених
п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема,

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Водночас зазначаємо, що п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

У бухгалтерському обліку згідно з абзацом чотирнадцятим п. 4  Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції(робіт, послуг).

Водночас п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлено, що разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Отже, якщо у разі зміни строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку він став більший ніж той, що встановлений п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, платник використовує такий змінений строк корисного використання такого об’єкта, встановлений у бухгалтерському обліку і для цілей визначення податкової амортизації.

Якщо у разі зміни строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку він став менший ніж той, що встановлений п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, то платник використовує строк корисного використання такого об’єкта, встановлений цим підпунктом Кодексу.

Водночас зазначаємо, що стосовно порядку бухгалтерського обліку основного засобу, який відремонтовано шляхом розукомплектування іншого активу доцільно звернутись  до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).