Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.08.2026 р. № 4594/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Підприємець у своєму зверненні повідомляє, що займається оптовою торгівлею дверною фурнітурою, замками та супутніми товарами. Розрахунки з покупцями здійснюються виключно у безготівковій формі на із використанням його поточного рахунку. Частина покупців здійснює оплату з рахунків, відкритих у небанківській фінансовій установі (платіжна організація). Жодної готівки, жодного платіжного термінала в цих операціях немає – виключно безготівковий переказ рахунок-на-рахунок.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Підприємець звернувся до податкового органу із такими запитанням:

1. Чи зобов’язаний Підприємець застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) при отриманні безготівкових платежів від покупців, які здійснюють оплату з рахунків, відкритих у небанківській платіжній установі, якщо кошти надходять безпосередньо на його банківський рахунок? 
2. Чи змінюється відповідь на перше питання залежно від того, чи є покупець фізичною особою-підприємцем, або звичайною фізичною особою?

 

 

3. Якщо застосування РРО/ПРРО є обов'язковим для таких операцій  – в який момент і яким чином слід здійснювати фіскалізацію при надходженні коштів на банківський рахунок?

Перед наданням відповідей на питання повідомляємо, що Підприємцем не деталізовано у який саме момент та у якому місці його контрагентами здійснювався розрахунок за поставлені Товариством товари, на яких умовах здійснювався продаж товарів, зокрема на умовах попередньої оплати, відстрочення чи розстрочення платежу, де здійснювалась така оплата у відділенні, логістичного оператора, банку, небанківського надавача платіжних послуг, мережі інтернет, тощо.

Також Підприємцем прямо не вказано із практичним застосуванням якої саме норми Закону № 265 у нього виникли труднощі та яка норма потребує роз’яснення.

Враховуючи викладене вище індивідуальна податкова консультація надається щодо загальних засад Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Щодо питання 1.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Умови за яких застосування РРО / ПРРО та розрахункових книжок не є обов’язковими становлено статтею 9 Закону № 265.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Аналізуючи наведене повідомляємо, що для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів, як зазначено у питаннях Підприємця.

Як відповідь на питання 1 повідомляємо, якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

При цьому у разі використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО / ПРРО, формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.

Щодо питання 2.

Відповідь на питання 1 не залежить від того факту чи є покупець фізичною особою-підприємцем, або звичайною фізичною особою.

Щодо питання 3.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Як відповідь на питання 3 повідомляємо, фіскальні чеки мають видаватися покупцю або безпосередньо під час здійснення розрахунків з ним, або не пізніше моменту отримання ним товару, за умови проведення розрахунків дистанційно.

Паперова та електронна форми розрахункових документів є рівнозначними, а тому за згодою покупця фіскальний чек у паперовій формі йому може бути направленим разом із товаром, а електронний –  наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію