Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.08.2026 р. № 4598/ІПК/26-15-24-01-14-05

 

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Між фізичною особою – підприємцем та (…) (далі – Товариство) було укладено Договір, відповідно до якого платник податків використовував складське приміщення за адресою: (…) для зберігання товарно - матеріальних цінностей (хімічної продукції), що належать фізичній особі - підприємцю на підставі права власності. Внаслідок військової агресії російської федерації проти України, (…) по зазначеному складському комплексу було завдано ракетного удару, що призвело до масштабної пожежі та повної руйнації будівлі, що підтверджується Актом ДСНС про пожежу від (…) з фотофіксацією та Висновком ДСНС про причини пожежі від (…).

Також, (…) Товариством (орендодавцем) було надіслано офіційного листа, в якому повідомлено про повне руйнування складу.

З метою документального підтвердження факту втрати активів, (…) проведено інвентаризацію (Наказ про проведення інвентаризації (…) від (…)). На підставі результатів інвентаризації складено Акт списання товарів. При цьому, (…) правоохоронними органами за фактом обстрілу та знищення майна внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За результатами інвентаризації встановлено факт повного, безповоротного фізичного знищення, вигорання та втрати товарів (хімічної продукції). Зазначений товар був раніше імпортований фізичною собою – підприємцем на територію України, та суми ПДВ, сплачені митним органам при його ввезенні, були включені до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених ввізних митних декларацій. Загальна балансова (облікова) вартість повністю знищеної імпортованої хімічної продукції становить (…) грн.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи виникає у фізичної особи - підприємця обов'язок щодо нарахування компенсуючих податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу у зв'язку зі списанням та вибуттям з обліку хімічної продукції (загальною балансовою вартістю (…) грн.), яка була повністю та безповоротно знищена внаслідок ракетного удару російської федерації по орендованому складу?

2. Чи застосовується у зазначених фактичних обставинах пільгова норма п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, згідно з якою товари, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не вважаються використаними платником у негосподарській діяльності, а раніше сформований податковий кредит за ними зберігається?

3. Чи є доданий до цього запиту пакет первинних документів (Акт ДСНС про пожежу, Висновок ДСНС про причини пожежі, Витяг з ЄРДР, офіційні листи Товариства, Наказ про інвентаризацію (…), Інвентаризаційний опис та Акт списання товарів) достатнім підтвердженням факту форс - мажорного знищення майна для цілей податкового обліку та захисту від нарахування ПДВ під час майбутніх податкових перевірок?

4. У якому рядку податкової декларації з ПДВ та у якому податковому періоді (місяці) платнику податків необхідно відобразити операцію зі списання зазначеного знищеного товару?

Щодо першого - четвертого питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (п. 1.1 ст. 1 розділу I Кодексу).

Згідно пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі та не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» зі змінами (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).

Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності затверджено спільним наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 за № 1522/38858.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша статті 10 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами, та Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, зі змінами проведення інвентаризації обов'язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 розділу I Кодексу).

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V Кодексу.

Пунктом 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 розділу V Кодексу).

При цьому, пунктом 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу операцій норми п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу не застосовуються.

Норми абзаців першого, другого та п’ятого п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу стосуються придбаних з ПДВ товарів, які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

У випадку, якщо товари придбавалися пдатником податку з ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, які були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, то згідно з нормами, визначеними п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, у платника податків не виникає.

Це означає, що норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу (про обов'язкове нарахування компенсувальних податкових зобов'язань і складання зведеної податкової накладної) до таких товарів не застосовуються. Інакше кажучи, знищення товарів через ракетний обстріл саме собою не породжує обов'язку нарахувати ПДВ.

При цьому, для цілей застосування п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є обов’язковим наявність сертифіката Торгово - промислової палати України, що засвідчує факт настання обставин непереборної сили. Без такого сертифіката платник не може скористатися звільненням, передбаченим п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Слід зазначити, що частиною другою ст. 14 прим. 1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю (частина перша ст. 14 прим. 1 Закону № 671/97-ВР).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України встановлює Регламент засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44 (5) ( зі змінами) (далі – Регламент).

Відповідно до п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, підтвердження знищення (втрати) товарів платника податків внаслідок настання дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, зокрема, через збройну агресію російської федерації проти України, повинно здійснюватися на підставі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що підтверджує настання обставин непереборної сили, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Водночас, з додаткових питань, щодо регулювання питань методології бухгалтерського обліку, переліку первинних документів, оформлення та відображення у первинних документах факту знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Поряд з цим, оскільки товари, які втрачено через форс – мажорні обставини (обставини непереборної сили), не вважаються використаними поза господарською діяльністю, відповідно компенсуючі зобов’язання не виникають, то сума списання знищених (втрачених) товарів до бази оподаткування ПДВ платника податку не включається та не підлягає відображенню в податковій декларації з ПДВ.

При цьому, відповідно п. 46.4 ст. 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).