Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.08.2026 р. № 4613/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є акціонером іноземної компанії (…) (далі – Компанія 1) з часткою володіння 19,83 відсотків.

В 2023 році Компанія 1 стала учасником інших двох іноземних компаній з часткою володіння 100% - (…) (далі – Компанія 2) та (…) (далі – Компанія 3).

Таким чином, платник стверджує про опосередковане володіння даними компаніями в розмірі 19,83% в кожній. Ознаки фактичного контролю чи інші ознаки контролюючої особи відносно даних компаній у платника відсутні.

В свою чергу, Компанія 1 володіє 100% частки в українських юридичних особах (…), (…), (…), (…).

У 2024 році та 2025 році дані товариства нарахували та виплатили дивіденди в межах нерозподіленого прибутку на користь контрольованої іноземної компанії (далі – КІК). У 2026 товариства також планують нарахування та виплату дивідендів в межах нерозподіленого прибутку товариств на користь КІК.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи вважався платник протягом 2022 та 2023 років контролюючою особою по відношенню до трьох іноземних компаній (Компанія 1, Компанія 2, Компанія 3) з часткою прямого чи опосередкованого володіння в них 19,83 відс. при відсутності фактичного контролю та інших ознак контролюючої особи?

2. Чи вважалися для платника податків протягом 2022 та 2023 років компанії (Компанія 1, Компанія 2, Компанія 3) КІК?

3. Чи були у платника податків зобов’язання щодо звітування про КІК (підготовка та подання Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК)) за звітні періоди 2022 та 2023 роки, з часткою прямого володіння в них 19,83відсотків?

4. Чи були у платника зобов’язання щодо визначення скоригованого прибутку цих іноземних компаній за звітні періоди 2022 та 2023 роки, та, відповідно, зобов’язання щодо декларування такого скоригованого прибутку в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) за 2023 рік?

5. Чи були у платника зобов’язання подавати повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) відносно Компанії 2 та Компанії 3, створених у 2023 році, в яких опосередкована частка платника складала 19,83% та відсутні інші ознаки контролю, в тому числі фактичного?

6. Чи повинен платник як контролююча особа включити до складу загального річного оподатковуваного доходу відповідного звітного періоду суму дивідендів, отриманих КІК (Компанія 1) від товариств (українських юридичних осіб) у 2024 – 2026, та в подальшому виплачених платникові як контролюючій особі, і сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, якщо на рівні товариств в Україні з таких дивідендів утримано і сплачено податок на доходи нерезидента в порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу з урахуванням положень ст. 10 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи?

Щодо питань 1 – 6

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також, зокрема платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Відповідно до п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² Кодексу КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи -резидента України або юридичної особи резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.

Відповідно до п.п. 39².1.2 п. 39².1 ст. 39² Кодексу контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Додатково зазначаємо, що відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу п.п «б» п.п. 39².1.2 п. 39².1 ст. 39² Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції: володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або.

Згідно з п.п. 39².2.1 п. 39².2 ст. 39² Кодексу визначено, що платником податку щодо прибутку КІК є контролююча особа.

Якщо одна фізична або юридична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у КІК спільно з іншими фізичними та/або юридичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для КІК у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

Підпунктом 39².2.2 п. 39².2 ст. 39² Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39² Кодексу. Зазначена частина прибутку КІК:

включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу, або

за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III Кодексу.

При розрахунку скоригованого прибутку КІК враховуються такі особливості, передбачені п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² Кодексу, – у разі якщо КІК прямо або опосередковано володіє частками в юридичних особах, зареєстрованих в Україні, скоригований прибуток такої КІК зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі в таких юридичних особах, зареєстрованих в Україні, та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що виплачуються або підлягають виплаті на користь КІК від юридичної особи, зареєстрованої в Україні.

Згідно з п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) - резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147.

Пунктом 39².5 ст. 39²  Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.

Зокрема, п.п. 39².5.2 п. 39².5 ст. 39²  Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Відповідно до вимог Кодексу фізична чи юридична особа не визнаються  контролюючою особою у разі невідповідності критеріям, встановленим
п.п. 39².1.2 п. 39².1 ст. 39² Кодексу. Зокрема, обов’язок щодо подання Повідомлення та звіту про КІК покладається виключно на контролюючу особу.

Таким чином, платник не відповідає критеріям контролюючої особи щодо Компанії 1, Компанії 2 та Компанії 3 у 2022 та 2023 роках у розумінні п.п. 39².1.2 п. 39².1 ст. 39² Кодексу.

Оскільки у 2022 та 2023 роках опосередкована частка володіння платника у Компанії 1, Компанії 2 та Компанії 3 становила 19,83 відс., тобто менша 25 відс., а ознаки фактичного контролю були відсутні, у платника обов’язки щодо подання Повідомлення, передбаченого п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу, та подання Звітів про КІК за 2022-2023 та визначення скоригованого прибутку зазначених компаній не виникають.

Відповідно до п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 Кодексу платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39² Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Згідно з п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу у разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про КІК (п.п. 170.13.2.1 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу. Контролююча особа - резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.2 п.п. 170.13.2  п. 170.13 ст. 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу);

сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК (п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу).

Сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² Кодексу, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою (п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу).

Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого КІК отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:

отримана від юридичних осіб України - платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу;

отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

При цьому така сума не враховується платником податків під час визначення частини прибутку КІК згідно з п.п. 39².3.2.7 п.п 39².3.2 п. 39².3 ст.39² Кодексу, не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13
ст. 170 Кодексу.

Пунктом 170.13¹ ст. 170 Кодексу визначено особливості оподаткування доходів КІК.

Зокрема, п. 1 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу визначено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, які вважаються отриманими платником податку відповідно до абзацу першого п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу, раніше оподатковані на рівні юридичної особи України в порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Отже, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу дивіденди отримані КІК від товариств, раніше оподатковані на рівні товариств в порядку визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Варто зазначити, що кожен конкретний випадок застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх фактичних обставин та підстав.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.