Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.08.2026 р. № 4616/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи - підприємця (    ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив що є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків (не є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ)) та здійснює діяльність у межах зареєстрованих видів економічної діяльності, зокрема за КВЕД 68.31 «Агентства нерухомості».

У межах підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем  можуть надаватися клієнтам інформаційні, консультаційні, рекламні, посередницькі послуги, послуги з підбору об’єктів нерухомості, супроводу продажу або купівлі об’єктів нерухомості, а також консультаційні та навчальні послуги.

У частині господарських операцій, послуги можуть надаватися клієнтам на підставі усних домовленостей, тобто усних договорів, без укладення окремого письмового договору про надання послуг та без складання акту приймання-передачі наданих послуг.

Модель здійснення операцій така: клієнт звертається за послугою, між фізичною особою - підприємцем   та клієнтом досягається усна домовленість щодо надання відповідної послуги, послуга надається фізичною особою - підприємцем, після чого клієнт здійснює оплату готівкою або платіжною карткою із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій (далі –  ПРРО).

На суму отриманої оплати формується та видається фіскальний чек ПРРО із зазначенням найменування відповідної послуги, суми, дати та інших обов’язкових реквізитів розрахункового документа. У разі надходження коштів на поточний рахунок фізичної особи - підприємця, підтвердженням надходження коштів є банківська виписка або інший банківський документ.

Отриманий дохід відображається в обліку доходів у довільній електронній формі, зокрема із застосуванням електронного сервісу обліку доходів «Таксер», включається до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, з такого доходу своєчасно та в повному обсязі сплачується єдиний податок.

Враховуючи наведене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків, який  не є платником ПДВ, для цілей податкового обліку та підтвердження отриманого доходу надавати послуги клієнтам на підставі усних домовленостей, тобто усних договорів, без укладення окремого письмового договору про надання послуг та без складання акта приймання-передачі наданих послуг, якщо факт отримання доходу підтверджується фіскальним чеком ПРРО із зазначенням найменування послуги та/або банківською випискою, дохід відображається в обліку доходів, включається до податкової декларації платника єдиного податку та з нього сплачується єдиний податок? У разі якщо контролюючий орган вважає, що у зазначеній ситуації фізична особа - підприємець зобов’язаний укладати окремий письмовий договір та/або складати акт саме для цілей податкового обліку і підтвердження доходу, прошу зазначити конкретні норми Податкового кодексу України або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які встановлюють такий обов’язок.

2. Чи передбачена Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, фінансова відповідальність фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків, який не є платником ПДВ, саме за відсутність окремого письмового договору про надання послуг та/або акта приймання-передачі наданих послуг у ситуації, коли послуга надана на підставі усної домовленості з клієнтом, дохід від наданої послуги проведено через ПРРО, підтверджено фіскальним чеком, відображено в обліку доходів, задекларовано та з нього сплачено єдиний податок? У разі якщо контролюючий орган вважає, що у зазначеній ситуації відсутність окремого письмового договору та/або акта є підставою для застосування фінансової відповідальності, прошу зазначити конкретну норму законодавства, яка передбачає таку відповідальність, її розмір та умови застосування.

Особисті немайнові та майнові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Так, підстави виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (частина друга ст. 11 ЦКУ).

При цьому правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом (частина перша ст. 205 ЦКУ).

Крім того ст. 626 ЦКУ визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої ст. 627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга ст. 639 ЦКУ).

Щодо питань першого та другого

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з підпунктом 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06. 2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закону № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі ст. 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Таким чином, операції з надання послуг фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку підтверджуються відповідними первинними документами на підставі яких визначається об’єкт оподаткування (розрахункові документи, платіжна інструкція, акти про надання послуг, договори тощо).

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень (абзаци перший та другий п. 121.1 ст. 121 Кодексу).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень (абзаци третій та четвертий п. 121.1 ст. 121 Кодексу).

Одночасно зауважуємо, що з питання необхідності оформлення договорів про надання послуг у письмовій формі між фізичною особою – підприємцем (виконавцем) та замовником (юридичною або фізичною особою) доцільно звернутися до Міністерства економіки та довкілля України.

Відповідно до пу. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.