Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.08.2026 р. № 4619/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування положень підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс), керуючись статтею 52 розділу ІІ та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана із застосуванням положень підпунктів 39.2.1.1 і 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

У зверненні платник податків зазначив, що на підставі договірних відносин протягом 2025 року серед інших здійснював господарські операції з експорту послуг (послуг з розробки, постачання та тестування програмного забезпечення) із контрагентами – резидентами, зареєстрованими у Сполучених Штатах Америки (далі – США), штат Делавер, які мають організаційно-правову форму – Limited Liability Company (далі – Нерезидент 1, Нерезидент 2), яку включено до

переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», із змінами, (далі – Перелік № 480).

Платник податків зазначив, що для господарських операцій за 2025 рік із нерезидентами виконуються обидва вартісні критерії, встановлені  підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, а саме: дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень; сума операцій між платником податків та кожним нерезидентом перевищує 10 мільйонів гривень.

Також у своєму звернені платник податків зазначив, що для операцій з нерезидентами не виконуються критерії, визначені підпунктами «а» - «в», «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу:

- платник податків та нерезиденти не є пов’язаними особами у розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу;

- операції з нерезидентами не здійснювалися через комісіонерів-нерезидентів;

- країну реєстрації нерезидентів (США, штат Делавер) не включено до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України»;

- у нерезидентів відсутні постійні представництва на території України.

Платник податків отримав від Нерезидента 1 та Нерезидента 2 Сертифікати за формою 6166, видані Службою внутрішніх доходів США при Міністерстві фінансів США та подав їх до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику у порядку, визначеному підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу.

Відповідно до перекладу Сертифіката, наданого Нерезидентом 1 зазначено: «Я засвідчую, що наскільки нам відомо, вищезазначена компанія з обмеженою відповідальністю є філією, підрозділом або господарською одиницею корпорації США, яка є резидентом Сполучених Штатів Америки для цілей оподаткування в США».  

Відповідно до перекладу Сертифіката, наданого Нерезидентом 2 зазначено: «Я засвідчую, що вищезазначена корпорація є корпорацією США та резидентом Сполучених Штатів Америки для цілей оподаткування в США».

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є Сертифікат за формою 6166, виданий Службою внутрішніх доходів США, у якому зазначено, що компанія організаційно-правової форми Limited Liability Company є філією, підрозділом або господарською одиницею корпорації США (яка є резидентом США для цілей оподаткування), належним документом, що підтверджує податкову резиденцію такого нерезидента для цілей застосування підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу та підпункту 103.5 статті 103  розділу ІІ Кодексу?
2. Чи відповідають Сертифікати, що додаються до звернення, вимогам підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу та підпункту 103.5 статті 103 розділу ІІ Кодексу з метою підтвердження, що операції, здійснені із Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2 є неконтрольованими?
3. Чи правильно розуміє платник податків, що у разі подання контролюючому органу до 1 жовтня Сертифіката за формою 6166, виданого Службою внутрішніх доходів США (який належним чином апостильований та перекладений), що підтверджує статус такого нерезидента (організаційно-правова форма – Limited Liability Company, штат Делавер), як податкового резидента США для цілей оподаткування, господарські операції з таким нерезидентом визнаються неконтрольованими відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, незалежно від досягнення вартісних критеріїв, визначених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу?
4. Чи можливе подання Сертифікатів про підтвердження податкової резиденції нерезидентів для виконання вимог абзацу третього підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом листування через електронний кабінет платника податків?
5. Враховуючи Сертифікати, що додаються до звернення та факт їх подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в електронному форматі з використанням модулю листування в електронному кабінеті платника податків (від 25.06.2026), чи правильно розуміє платник податків, що операції із Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2 є неконтрольованими за підсумком 2025 звітного року?

 

Щодо питань 1 – 3, 5

На звернення з аналогічних питань від 22.06.2026 № 22-06/26 (вх. ДПС № 4170/ІПК/6 від 23.06.2026) платнику податків уже було надано індивідуальну податкову консультацію, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за № 3916/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 07.07.2026.

 

Щодо питання 4

Відповідно до підпункту 14.1.144¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу документ для цілей Кодексу – це документ, створений у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», складення та/або подання, та/або надіслання якого передбачається цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника податків, та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.14 пункту 16.1 розділу І Кодексу платник податків зобов’язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом.

Разом з тим, відповідно до підпунктів 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 розділу І Кодексу платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено Кодексом; реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Згідно із пунктом 42.4 статті 42 розділу II Кодексу платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Пунктом 42¹.2 статті 42 розділу II Кодексу  визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, платник податків може подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику довідку (сертифікат), передбачену абзацом третім підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, через Електронний кабінет у додатку до електронного листа.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).