Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство-1) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань особливостей застосування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ), подання звіту про контрольовані операції та підготовки документації з трансфертного ціноутворення, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство-1 є платником єдиного податку четвертої групи. Товариством-1 при розрахунку МПЗ у додатку 3 "Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік" (далі - Додаток 3) за 2025 рік до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) на 2026 рік врахована сума єдиного податку, зокрема в частині позитивного значення різниці між сумами загального МПЗ та загальною сумою податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2024 рік у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів.
Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Щодо першого та другого питань.
Відповідно до п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним МПЗ.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 Кодексу).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями.
Зокрема, Додаток 3 є невід'ємною частиною Декларації та подається як до звітної Декларації так і до загальної Декларації.
Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами, встановленими п.п. 381.1.1, 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 Кодексу.
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 2971 Кодексу.
Відповідно до абзацу першого п. 2971.1 ст. 2971 Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;
загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до пунктів 29712, 2971.3, 2971.4 або 2971.5 ст. 2971 витрат на оренду земельних ділянок (далі у цій статті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Згідно з п. 2971.5 ст. 2971 Кодексу для платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство") різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);
рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);
20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Зокрема, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з абзаців другого і третього п. 2971.7 ст. 2971 Кодексу при позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.
Відповідно до п. 2971.8 ст. 2971 Кодексу сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку.
Отже, сума єдиного податку в частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Щодо третього питання.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Крім того, індивідуальна податкова консультація є роз’ясненням, що надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту в межах компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійснені ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому така консультація надана.
Що стосується обов’язку подання звіту про контрольовані операції та підготовки документації з трансфертного ціноутворення для Товариства-2, то відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу Товариство-2 має право самостійно звернутися до контролюючого органу, визначеного п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу на отримання індивідуальної податкової консультації.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |