Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула ( ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Комунальне підприємство у зверненні зазначило, що між ним та фізичною особою укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію. Насосна станція (свердловина), яка перебуває у користуванні Комунального підприємства та забезпечує надання послуг з централізованого водопостачання, підключена до вузла обліку електричної енергії, оформленого на фізичну особу. Відповідно до умов договору підприємство відшкодовує фізичній особі лише фактичні витрати на оплату електричної енергії, спожитої насосною станцією, на підставі показників лічильника та рахунків постачальника електричної енергії. Договором прямо передбачено, що таке відшкодування не є оплатою товарів чи послуг, не пов’язане з отриманням фізичною особою прибутку та здійснюється виключно як компенсація понесених нею витрат.
Таким чином, Комунальне підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є суми, які Комунальне підприємство відшкодовує фізичній особі як компенсацію фактичних витрат на оплату електричної енергії, оподатковуваним доходом фізичної особи відповідно до Кодексу?
2. Чи зобов’язане Комунальне підприємство як податковий агент утримувати із зазначених сум податок на доходи фізичних осіб та військовий збір?
3. Чи підлягають такі суми відображенню у додатку 4ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), та якщо так, то з якою ознакою доходу?
Щодо першого – третього питань
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189) визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
При цьому індивідуальний споживач – це, зокрема, фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189).
Виконавець комунальної послуги – це суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2189).
Комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2189).
Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з пунктом 162.1 статті 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Згідно з підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.131 статті 170 Кодексу та пункту 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас, до загальногомісячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема:
дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (підпункт «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).
Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 статті 167 Кодексу).
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпуктом 4 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено статтею 168 Кодексу та підпунктом 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно із підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведене у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену статтею 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену підпунтом 1 підпунтку 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Крім того, відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, Розоахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форма Розрахунку ЮО та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.
Відображення показників у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО визначено пунктом 4 підрозділу 2 розділу IІ Порядку.
Відповідно до пункту 4 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділу 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у Додатку 2 до Порядку дохід у вигляді додаткового блага відображається податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «126»; інші доходи - «127».
Враховуючи зазначене, у разі якщо юридичною особою виплачується на користь фізичної особи дохід у вигляді відшкодування/компенсації витрат за спожиту електроенергію, то такий дохід включається до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовим збором за ставкою 5 відсотків на загальних підставах. При цьому зазначена юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента.
Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |