Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.08.2026 р. № 4656/ІПК/26-15-24-01-14-05

 

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування окремих норм законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків-фізична особа отримував дохід від надання консультаційних послуг за цивільно-правовим договором з іноземною організацією. У встановлений законодавством строк подано річну декларацію про майновий стан і доходи, в якій зазначено дохід у гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ на дату його отримання.

За результатами декларування визначено податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які платник податків не має можливості сплатити своєчасно у встановлений законодавством термін, у зв’язку із затримкою виплати винагороди іноземною організацією за цивільно – правовим договором.

В зв'язку з цим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи передбачено Кодексом можливість зміни строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених фізичною особою у річній декларації про майновий стан і доходи, у разі тимчасової відсутності коштів з незалежних від платника причин?

2. Якщо така можливість передбачена, який саме механізм  застосовується (відстрочення, розстрочення  або інший), до якого органу необхідно звернутися та які документи слід подати?

3. Чи вважаються наведені обставини (затримка  міжнародного банківського переказу, що не залежить від платника податків) такими, що можуть бути підставою для застосування відповідних норм Кодексу щодо зміни строків сплати податкових зобов’язань?

4.   Чи нараховуються штрафні санкції та пеня за період розгляду заяви про відстрочення або розстрочення податкового зобов’язання?

Щодо першого – третього питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом (п. 36.1 ст. 36 Кодексу).

Пунктом 38.1 ст. 38 Кодексу зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Водночас повідомляємо, порядок та умови розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків передбачено ст. 100 Кодексу, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим  наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 «Про затвердження порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385 (далі – Наказ № 574).

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 Кодексу).

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Наказу № 574, для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому, окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

- аналізу фінансового стану;

- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Враховуючи вищевикладене, для  розгляду  питання  щодо  надання розстрочення грошових зобов’язань платник має право звернутись до контролюючого органу за місцем свого обліку з письмовою заявою, за формою, наведеною у додатках до Наказу № 574 та відповідним пакетом документів (переліком обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;  аналізом фінансового стану;  графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум;  розрахунком прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення, тощо).

Щодо четвертого питання.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених розділом IV Кодексу (п.п. 168.4.8. п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 Кодексу).

Згідно з п. 124.1 ст. 124 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

    при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 Кодексу вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 Кодексу).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 Кодексу, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Разом з тим, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 Кодексу на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Водночас повідомляємо, що будь-які висновки щодо відповідальності за порушення податкового законодавства можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин виникнення податкового боргу та доказів існування таких обставин, оформлених документально.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.