Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.08.2026 р. № 4689/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Державна податкова  служба України за результатами розгляду звернення … (далі – Товариство) від … б/н (вх. ДПС № … від …), щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі. Продаж товарів у магазинах здійснюється із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО). Видаткові касові операції (виплата зарплати, підзвіт, господарські витрати тощо) у магазинах не здійснюються.

Після завершення зміни готівка вилучається шляхом проведення через ПРРО операції «службова видача» та здається до банку (надалі по тексту – банк) для зарахування на поточний рахунок підприємства. Практично всі магазини мають можливість здавати виручку в день її отримання.

Товариство звернулось до контролюючого органу із такими питаннями:

1. Чи має право підприємство не вести касову книгу у відокремлених підрозділах за наведених обставин?

2. Чи потрібно оформлювати прибуткові касові ордери (далі – ПКО) на суму виручки, яка вже проведена через ПРРО?

3. Чи потрібно оформлювати видаткові касові ордери (далі – ВКО) при вилучені готівки через операцію «службова видача» для подальшого здавання до банку?

4. Якщо касова книга та касові ордери можуть не оформлюватися, які документи необхідно зберігати для підтвердження руху готівки (Z-звіти, чеки ПРРО, службова видача, банківські виписки тощо)?

5. Чи відповідає вимогам законодавства модель роботи, коли підтвердженням руху готівки є виключно документи ПРРО та банківські документи без ведення касової книги?

6. Чи може Товариство затвердити наказом порядок, відповідно до якого відокремлені підрозділи, що працюють виключно через ПРРО, не ведуть касову книгу, не оформлюють ПКО та ВКО, а підтвердженням руху готівки є фіскальні документи ПРРО, документи щодо операцій «службова видача» та банківські документи?

7. Чи може Товариство застосовувати різний порядок організації касової роботи для різних відокремлених підрозділів: більшість магазинів – без ведення касової книги, а окремі магазини (наприклад, у Харкові) – із веденням касової книги у зв’язку з неможливістю щоденного здавання виручки?

8. Якщо виручку неможливо здати до банку через воєнний стан, повітряні тривоги або закриття банківських установ, чи може вона залишатися у місці проведення розрахунків до наступного банківського дня без порушення вимог законодавства?

9. Чи необхідно Товариству встановлювати наказом ліміт залишку готівки у місці проведення розрахунків (ПРРО) на випадок неможливості здавання виручки в день її отримання?

10. Якими документами підтверджується правомірність перенесення залишку готівки на наступний день у випадку неможливості її здавання до  банку з незалежних від підприємства причин?

11. Чи необхідно оформлювати окремі внутрішні документи (накази, акти, службові записки) для підтвердження причин нездавання виручки в день її отримання?

12. Просимо підтвердити, що описана модель організації касової роботи відповідає вимогам Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами (далі – Положення № 148).

У своєму зверненні Товариство повідомляє про моделі організації своєї господарської діяльності, зокрема щодо здійснення розрахунків із застосуванням РРО / ПРРО при продажу товарів та необхідності оформлення відокремленими підрозділами касової книги, ПКО / ВКО та інших документів, які стосуються порядку ведення касових операцій.

При цьому наголошуємо, що ДПС не уповноважена надавати оцінку судженням суб’єктів господарювання, підтверджувати або спростовувати розуміння податкового та іншого законодавства, та/або організовувати їх господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль, зокрема, за дотриманням вимог дотриманням вимог проведення розрахунків, повноти декларування отриманих доходів такими платниками, та надає їм роз’яснення з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства щодо застосування яких у суб’єктів господарювання виникли питання.

Оскільки сформульовані Товариством у зверненні питання 1 – 12 є взаємопов’язаними і регулюються одними і тими ж нормами законодавства, відповідь надається щодо них одночасно.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені у Законі № 265 та поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі.

Порядок застосування РРО / ПРРО та здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) встановлено у статті 3 Закону № 265 та наказі Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Порядок № 547).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами, затверджено постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148).

Щодо питання 1

Відповідно до абзацу четвертого пункту 39 Положення № 148, відокремлені підрозділи установ / підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи – підприємці касової книги не ведуть.

Таким чином, за умови проведення розрахунків із застосуванням РРО / ПРРО та не здійснення касових операцій (виплати зарплати, видачі готівки підзвіт, господарські витрати тощо) касова книга відокремленими підрозділами може не вестись.

 

Щодо питання 2

Не потрібно.

Щодо питання 3

Згідно з абзацом другим пункту 29 Положення № 148 вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО / ПРРО або РК для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО / ПРРО із виконанням операції «службова видача». При цьому оформлювати ВКО не потрібно.

Щодо питання 4 та 6

Відповідно до пункту 11 Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ / підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО / ПРРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками / електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа / підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);

2) квитанція / чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) супровідний касовий ордер до сумки з цінностями;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Згідно із пунктом 12 Положення № 148 визначено, що установа / підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи / підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи / підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи / підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи / підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.

Таким чином, Товариство зобов’язане довести затверджений Порядок до відокремлених підрозділів для роботи з готівковими коштами. При цьому, за умови не ведення касової книги, ПКО / ВКО у відокремлених підрозділах, для підтвердження руху готівки достатнім буде наявність документів, які сформовані РРО / ПРРО та документів, що свідчить про здавання готівкової виручки до банку.

Щодо питання 5 та 12

Як уже зазначалось, ДПС не уповноважена надавати оцінку судженням суб’єктів господарювання та організовувати їх роботу, а надає їм роз’яснення з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства щодо застосування яких у суб’єктів господарювання виникли питання.

Щодо питання 7 та 11

Як відповідь на питання 7 та 11 повідомляємо, що Положення № 148 не містить обов’язкових вимог щодо описаних у цих питаннях обставин.

Врегулювання правовідносин, описаних у питаннях 7 та 11 належить виключно до компетенції Товариства.

Щодо питання 8 та 9

Відповідно до пункту 54 Положення 148 готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою / підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи / підприємства.

Враховуючи зазначене, у разі здачі готівкової виручки до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку не буде призводити до порушення вимог порядку ведення касових операцій.

Щодо питання 10

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО / ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Таким чином, у випадку неможливості здавання готівкової виручки до установи банку в день її надходження, достатнім буде наявність у відокремленому підрозділі сформованого фіскального звіту (Z-звіту) РРО / ПРРО, у якому відображена сума виручки - «залишок готівки» на кінець дня та підтвердження перенесення вказаної суми на початок наступного робочого дня. При цьому, у разі якщо функціональні можливості програмного забезпечення РРО / ПРРО не забезпечують перенесення залишку готівки на кінець дня після виконання Z-звіту (закриття поточної зміни), а відбувається повне обнулення залишку готівки на місці проведення розрахунків, то у касира виникає обов’язок провести операцію «службове внесення» на суму залишку готівки до початку проведення розрахунків.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.

________________________________________________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію