Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що втратив місце проживання в Україні.
З (…) платник податків не має місця проживання в Україні. Платник податків (…) був знятий з реєстрації за адресою: (…) у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання до Республіки Кіпр.
Починаючи з травня 2021 року і по сьогоднішній день, платник податків не має об’єктів нерухомого майна, у тому числі житлової нерухомості, на території України у власності чи на праві користування.
Платник податків у 2021 році виїхав на постійне місце проживання за кордон та виконав усі процедурні вимоги у зв’язку з таким виїздом. Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України було прийнято рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, у зв’язку із чим проставлено в паспорті громадянина України для виїзду за кордон штамп з записом «оформлено виїзд на постійне місце проживання Республіка Кіпр». Посольством України в Республіці Кіпр платника взято на постійний консульський облік.
У зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, платником податків подано до Державної податкової інспекції у (…) районі (район м. Києва), Головного управління Державної податкової служби України податкову декларацію про майновий стан і доходи від (…), яку прийнято відповідно до Квитанції № 2 (реєстраційний номер (…)).
Платником податків отримано посвідки на проживання на території Республіки Мальта, які посвідчують право перебувати та працювати на території Республіки Мальта, починаючи від (…) та закінчуючи строком дії останньої (актуальної) посвідки до (…).
Також, платником податків отримано посвідки на проживання на території Республіки Кіпр, які посвідчують право перебувати та працювати на території Республіки Кіпр, починаючи від (…) та закінчуючи строком дії останньої (актуальної) посвідки до (…).
Платник податків окремо звертає увагу, що він не має статусу тимчасового захисту або іншого гуманітарного статусу за кордоном. Виїзд за кордон на постійне проживання та подальше перебування за кордоном не обумовлені війною та її наслідками.
Крім того, платником податків з (…) орендується житло на території Республіки Мальта, яке і використовує по дату відповідного звернення як своє постійне житло.
Платником податків також з (…) орендується житло на території Республіки Кіпр, яким користується для цілей проживання на території Республіки Кіпр по дату відповідного звернення.
Таким чином, з (…) платник податків не має місця проживання в Україні, виїхав за кордон на постійне місце проживання та став на постійний консульський облік в Республіці Кіпр (…). Платник податків не має у власності чи у користуванні житла в Україні, але має житло в Республіці Мальта та Республіці Кіпр.
Платник податків не зареєстрований як самозайнята особа в Україні, не має статусу фізичної особи-підприємця, не має транспортних засобів чи нерухомого майна на території України.
Платник податків має податковий номер Республіки Кіпр (з 2021 року) та Республіки Мальта (з 2022 року).
З (…) року платник податків прийнятий на роботу як (…). Відповідні трудові відносини було продовжено до (…) року.
З (…) року платник податків призначений на посаду (…) на умовах повного робочого дня та на невизначений строк, де він і працює по сьогоднішній день.
Платником податків, як податковим резидентом Республіки Мальта, подано податкові декларації в Республіці Мальта за 2022, 2023, 2024, 2025 календарні роки.
У період з (…) по (…) не мав місця роботи на території України. З (…) працевлаштований в українській компанії, але знаходиться та працює з-за кордону.
Платник податків має відкриті рахунки в банках України, в яких ідентифікований як нерезидент України. Платник податків також має відкриті рахунки в мальтійському банку, з якого несе локальні витрати, в тому числі побутового та особистого характеру, в Республіці Мальта.
Таким чином, платник податків має всі наявні ознаки превалюючого центру життєвих інтересів, в частині економічних зв’язків, за кордоном.
Платник податків виїхав за кордон разом з дружиною. Дружина має посвідки на проживання на території Республіки Мальта, починаючи від (…) та закінчуючи строком дії останньої (актуальної) посвідки до (…). Дружина офіційно працевлаштована у Республіці Мальта.
Діти платника податків з 2022 року не проживають на території України.
Син платника податків має дозвіл на роботу та працевлаштування в Сполучених Штатах Америки (далі також - США) від (…) та дійсний до (…), де перебуває та працює.
Дочка навчається в школі в США з (…) року з можливістю продовження навчання до (…) року.
Друга дочка навчається в школі в США з (…) року з можливістю продовження навчання до (…)року.
Син дружини платника податків навчається в школі в США з (…) року з можливістю продовження навчання до (…) року.
Платник податків користується побутовими та транспортними послугами, є членом спортивного клубу та має страхові поліси для себе та членів своєї сім’ї в Республіці Мальта.
Всі вище зазначені факти свідчать про те, що платник податків виїжджав на постійне місце проживання за кордон з наміром перемістити центр життєвих інтересів. Платник податків та його сім’я не проживають на території України.
Платник податків, починаючи із 2022 року, має статус податкового резидента Республіки Мальти, що підтверджується виконанням ним належних йому податкових обов’язків резидента Республіки Мальта та низкою сертифікатів податкового президентства, виданих податковим органом Республіки Мальта.
Відповідно до абзацу десятого п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом. Платник податків заявляє, що він не має основного місця проживання на території України та не визнає себе податковим резидентом України у період з 10.08.2021 по 31.12.2025 (включно).
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ст. 29 Цивільного кодексу України).
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.
При цьому постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов’язань за договором (контрактом).
Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Водночас, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи (абзац сьомий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, якщо громадянином дотримані критерії, визначені абзацами першим – четвертим п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то така особа може бути визнана резидентом України.
Разом з тим, якщо за жодним з критеріїв, визначених абзацами першим – четвертим п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа не може бути визнана резидентом України, то така особа може вважатися нерезидентом.
При цьому зауважуємо, що згідно чинного законодавства до повноважень контролюючого органу не відноситься функція встановлення резидентського статусу фізичної особи.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |