Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2026 р. № 4569/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію на звернення (    ) з урахуванням висновків, викладених у рішенні     (  )  окружного адміністративного суду та постанові (  ) апеляційного адміністративного суду від (    ), і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається відповідно до норм, які діяли на момент звернення за індивідуальною податковою консультацією.

Як зазначено у зверненні, практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана зі складністю застосування норм Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають як наслідок виконання рішень суду про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, внаслідок отриманого професійного захворювання або виробничої травми на підприємстві, яка відшкодовується підприємством на користь фізичної особи.

Таким чином, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента, визначеного п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу, сума моральної шкоди, стягнута за рішенням суду з підприємства на користь фізичної особи, завданої внаслідок загибелі працівника (близького родича стягувача) на підприємстві під час виконання трудових обов’язків, з урахуванням положення п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу?

2. Чи виникає у підприємства – роботодавця обов’язок податкового агента відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу у разі добровільного виконання судового рішення про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок загибелі працівника (близького родича стягувача) на підприємстві під час виконання трудових обов’язків, з урахуванням положення  п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу?

3. Чи зобов’язане підприємство як податковий агент нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу у випадку, коли виконання судового рішення про стягнення моральної шкоди на користь фізичній особі внаслідок загибелі працівника (близького родича стягувача) на підприємстві ід час виконання трудових обов’язків здійснюється не підприємством, а приватним виконавцем у примусовому порядку шляхом примусового списання коштів з рахунку підприємства з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області від 04.02.2025 по справі № 213/452/24?

4. Чи зобов’язана фізична особа, яка отримала у примусовому порядку (через органи виконавчої служби чи приватного виконавця) суму моральної шкоди, стягнуту за рішенням суду з підприємства – роботодавця, подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу та самостійно сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір?

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV Кодексу (п. 164.1 ст. 164 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 цієї статті).

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

Враховуючи викладене та з огляду на викладені у рішеннях судів по справі  (  )    висновки, слід зазначити, що шкода завдана життю та здоров’ю, може бути як майновою так і немайновою (моральною) та до цієї частини п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу зміни законодавцем не внесені, зокрема, не зазначено, що лише відшкодування майнової шкоди, завданої життю та здоров’ю, не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тому немає підстав для ототожнення відшкодування моральної шкоди завданої життю та здоров’ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

Отже, сума моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, що відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усеновленим) загиблого працівника, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю не підлягає оподаткуванню.

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 Кодексу зазначена консультація, надана на виконання висновків, викладених у рішенні      (  )   окружного адміністративного суду від (  ) та постанові (  ) апеляційного адміністративного суду від (  ), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно Товариством