X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.08.2026 р. № 4654/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства…. щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство повідомило, що є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним на базі відокремленої частки комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади (далі – Громада), його власником є Громада в особі Дніпровської міської ради, уповноважений орган управління – Департамент транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради. Підприємство на підставі результатів конкурсного відбору операторів укладає з суб’єктом господарювання – оператором (далі – Оператор) договір про організацію та експлуатацію майданчика для паркування. Договір між Підприємством та Оператором фіксує конкретну «розрахункову площу земельної ділянки для сплати збору», яка є незмінною протягом строку дії договору  та відповідає даним Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у місті Дніпро, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 30.11.2016 № 587 (зі змінами)  (далі – Рішення № 587,  Перелік).

Підприємство зазначило, що воно не є контролюючим органом в розумінні Кодексу і не може самостійно змінювати базу оподаткування чи нараховувати збір і має право лише видати припис про усунення порушень  у разі здійснення Оператором  розміщення автомобілів  понад встановлену  кількість паркомісць або виходу за межі площі земельної ділянки, визначеної договором та Переліком та має право звернутись до Інспекції з питань контролю за паркуванням та ДПС. 

Підприємство запитує:

  1. хто є платником Збору – Підприємство чи Оператор, який проводить господарську діяльність на майданчиках на підставі договору та отримує грошові кошти за ведення такої діяльності;
  2.  яка величина є законодавчо визначеною базою оподаткування Збором – площа земельної ділянки у квадратних метрах, зазначена в договорі та в Переліку,  чи фактична кількість транспортних засобів, що фізично перебувала на майданчику в певний період часу;
  3. чи наділено Підприємство статусом контролюючого органу або контрольно-наглядовими функціями у розумінні Кодексу щодо правильності нарахування та своєчасності сплати Оператором Збору до місцевого бюджету. Чи покладено на посадових осіб Підприємства обов’язок  щодо щоденного обліку та фіксації кількості автотранспорту на майданчиках;
  4. чи може факт додаткового розміщення  Оператором транспортних засобів на майданчику понад кількість місць машино-місць та/або за межами площі зафіксованих у договорі та Переліку, змінювати базу оподаткування  Збором чи база оподаткування  залишається незмінною і жодне порушення Оператором умов договору не може і не повинно автоматично спричиняти  збільшення бази оподаткування  Збором та відповідальності для Підприємства або його посадових осіб;
  5. чи зобов’язане Підприємство проводити облік, фіксацію або підрахунок фактичної кількості транспортних засобів на майданчиках Операторів з метою визначення  бази оподаткування або правильності сплати Збору до бюджету, або такий обов’язок покладений виключно на Оператора та органи ДПС;
  6. яким чином співвідносяться між собою обов’язки Оператора та Підприємства щодо повноти та своєчасності надходжень Збору до місцевого бюджету. Чи несе  Підприємство будь-яку відповідальність за порушення Операторами його зобов’язань зі сплати Збору до бюджету.

Оскільки Підприємством до звернення не надані документи, які підтверджують прийняті  Дніпровською міською радою рішення щодо виділення Підприємству чи Оператору земельних ділянок, відведених для паркування транспортних засобів, то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладених питань.

До питання 1, 2

Податкове законодавство України  складається, зокрема,  з  нормативно-правових

актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу, у тому числі й рішень органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Кодексом (пункт 3.1 статті  3 Кодексу).

Порядок нарахування та сплати Збору врегульовано у статті 2681 Кодексу.

Платниками Збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (підпункт 2681.1.1 пункту 2681.1 статті 2681 Кодексу,

Положення про порядок справляння збору за місця для паркування транспортних засобів на території міста, затверджене у додатку 3 рішення  Дніпропетровської   міської ради  від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» (зі змінами) (далі – Рішення № 5/6, Положення).

Відповідно до підпункт 1.1 пункту 1 Положення платниками Збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Майданчики для платного паркування – площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення міської ради здійснюється платне паркування транспортних засобів.

Отже, згідно з Рішенням № 5/6 платником Збору є суб’єкт господарювання, який згідно з рішенням Дніпровської міської ради організовує та проводить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Базою оподаткування Збором є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету (підпункт 2681.2.2  пункту 2681.2 статті 2681 Кодексу, підпункт 2.2 пункту 2 Положення).

У Переліку затвердженим Рішенням № 587 встановлюється місцезнаходження, кількість місць паркування, площу для паркування та режим роботи.

Отже, базою оподаткування Збором є площа земельної ділянки, відведена згідно з рішенням органу місцевого самоврядування визначеному суб’єкту господарювання для організації та провадження діяльності із забезпечення платного паркування транспортних засобів.

Перелік осіб, які уповноважені органом місцевого самоврядування на організацію та провадження діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів надається, відповідно до положень Кодексу, таким органом до  контролюючого органу  (абзац другий підпункту 2681.1.2 пункту 2681.1 статті 2681 Кодексу).

До питання 3

Підпунктом 41.1.1 пунктом 41.1  статті 41 Кодексу визначається, що податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) є контролюючим органом щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Отже, Підприємство в розумінні Кодексу не є контролюючий органом.  Кодекс не покладає на посадових осіб Підприємства обов’язку здійснювати щоденний облік та фіксацію кількості транспортних засобів, розміщених на майданчиках для паркування. 

Водночас зазначаємо, що такий обов’язок може бути передбачений іншими нормативно-правовими актами, рішеннями органу місцевого самоврядування, правилами паркування або внутрішніми документами Підприємства.

До питання 4, 5

Оскільки база оподаткування Збором визначається на підставі площі земельної ділянки відведеної згідно з рішенням органу місцевого самоврядування для паркування транспортних засобів, а не фактичної кількості розміщених транспортних засобів, то у разі розміщення суб’єктом господарювання транспортних засобів понад кількість машино-місць  або за межами площі земельної ділянки, відведеної для паркування транспортних засобів не є підставою для зміни бази оподаткування Збором.

Кодекс не покладає обов’язок здійснювати облік, підрахунок чи фіксацію фактичної кількості транспортних засобів для цілей визначення бази оподаткування, встановленої на підставі площі земельної ділянки відведеної згідно з рішенням органу місцевого самоврядування для паркування транспортних засобів.

Водночас зазначаємо, що використання суб’єктом господарювання  земельних ділянки з порушенням умов договору  або розміщення транспортних засобів за межами спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів може свідчити про порушення вимог земельного законодавства та умов договору  і є підставою для застосування відповідних заходів відповідальності органами місцевого самоврядування.

До питання 6

Відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною та покладається на особу, на яку відповідно до положень Кодексу покладений  податковий обов’язок з нарахування та сплати відповідного податку, збору, обов’язкового платежу, яка є суб’єктом господарювання уповноваженою, згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, на організацію та провадження діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів.

Отже, відповідальність за порушення податкових обов’язків суб’єкта господарювання, який згідно з рішенням Дніпровської міської ради організовує та проводить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках  за Переліком щодо нарахування та сплати Збору, встановлюється положеннями Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.