Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.08.2026 р. № 4712/ІПК/26-15-04-15-06

 

Головне управління ДПС у м. Києві розглянула звернення представника нерезидента щодо надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку подання податкової декларації з транспортного податку юридичною особою – нерезидентом та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Представник нерезидента, проінформував, що є виконавцем проєкту міжнародної технічної допомоги, немає електронного кабінету, так як керівництво фонду знаходиться за кордоном та  немає кваліфікованого електронного підпису, запитує яким чином може подати декларації з транспортного податку.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі – Кодекс) податкова декларація подається за звітний період, в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Кодексу податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено  Кодексом, в один із таких способів:

особисто платником податків або уповноваженою на це особою на підставі довіреності;

 надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Відповідно до пункту 49.4 статті 49 Кодексу платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

         При цьому повідомляємо, що відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України юридична особа, утворена відповідно до законодавства іноземної держави, має право створювати в Україні філії та представництва. Державна реєстрація таких відокремлених підрозділів здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Так, пунктом 2 статті 95 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Такі філії та представництва не є юридичними особами, діють на підставі положення або іншої підстави, передбаченої законодавством іноземної держави, а їх керівники діють на підставі довіреності або іншої підстави, передбаченої законодавством іноземної держави. Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичні особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статтей 237 та 239 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, а повноваження представника можуть ґрунтуватися, зокрема, на довіреності. Отже, юридична особа – нерезидент вправі реалізувати свої права та виконувати обов’язки платника податків як особисто через свої органи, так і через належним чином уповноваженого представника на підставі довіреності.

У разі державної реєстрації в Україні філії або представництва іноземної юридичної особи та наділення його відповідними повноваженнями, такий відокремлений підрозділ або його керівник може здійснювати взаємодію з контролюючими органами та виконувати обов’язки платника податків у межах наданих повноважень відповідно до Податкового кодексу України та цивільного законодавства.

Разом з тим, відсутність у юридичної особи – нерезидента постійного представництва в Україні не позбавляє її статусу платника транспортного податку та не звільняє від виконання обов’язків, визначених Кодексом.

Податковий кодекс України не встановлює обов’язку для юридичної особи – нерезидента, яка є платником транспортного податку, створювати або реєструвати в Україні представництво або філію виключно з метою виконання обов’язку щодо подання податкової декларації.

Норми Податкового кодексу України не встановлюють окремого порядку подання податкової декларації з транспортного податку юридичною особою – нерезидентом, яка перебуває на обліку в контролюючому органі, не здійснює діяльність через постійне представництво в Україні та не має кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, якщо законодавством не встановлено обов’язок подання декларації виключно в електронній формі, декларація з транспортного податку може бути подана одним із способів, визначених пунктом 49.3 статті 49 Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.