Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців – нерезидентів із джерелом їх походження з України та в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Громадська організація уклала з фізичною особою (далі – Виконавець) цивільно-правовий договір про виконання робіт / надання послуг у межах міжнародного європейського проєкту, яка фактично перебувала та працювала на території Швейцарської Конфедерації.
Проєкт зареєстровано в Україні як проєкт міжнародної технічної допомоги: реєстраційна картка проєкту (програми) № 5204, державна реєстрація від 16.06.2023, підписана заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України . Міжнародно-правовою підставою зазначено Рамкову Угоду між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств, ратифіковану Законом України від 03.09.2008 № 360-VI; програма - Erasmus+, напрям: Віртуальні обміни у сферах вищої освіти та молоді. Кошторисна вартість проєкту становить євро, у тому числі грант ЄС для України - євро, співфінансування реципієнтів - євро.
Протягом періоду виконання робіт за договором Виконавець постійно перебувала у Швейцарській Конфедерації та фактично виконувала відповідні роботи / надавала послуги на території Швейцарської Конфедерації.
На території України роботи / послуги за договором фактично не виконувалися. Фізична присутність Виконавця в Україні для виконання договору була відсутня.
Громадська організація не має відокремленого офісу або представництва у Швейцарській Конфедерації та не надавала Виконавцю робочого місця, офісного приміщення чи іншої робочої інфраструктури для виконання проекту ані в Україні, ані у Швейцарській Конфедерації.
У зв’язку з відсутністю наданого Замовником робочого місця Виконавець самостійно організував робочий простір у Швейцарській Конфедерації та ніс документально підтверджені витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням договору.
До таких витрат належать, зокрема: пропорційна частина орендної плати за робочий простір у межах домашнього офісу, комунальні платежі / електроенергія, мобільний зв’язок, програмне забезпечення, технічне обладнання та інші витрати, необхідні для виконання робіт / надання послуг за договором.
Витрати понесені Виконавцем на території Швейцарської Конфедерації, підтверджуються відповідними документами (договором про оренду житла між орендодавцем та виконавцем, щомісячні виписки банку щодо проведених платежів, квитанції за комунальні послуги, придбання обладнання, програмного забезпечення, квитанції по оплаті інтернет, зв’язку, теле та радіо зв’язку та інше) та плануються до відшкодування окремо від винагороди за цивільно-правовим договором.
Виконавець має банківський / розрахунковий рахунок у Швейцарській Конфедерації.
Платежі розглядається сторонами як покриття та відшкодування витрат на організацію виконання завдань проєкту, в тому числі частки витрат на організацію домашнього офісу – робочого простору для виконання завдань проекту, телефонного зв’язку, інтернет, програмного забезпечення, транспорту, страхування відповідно до законодавства Швейцарії, та інших витрат.
Організація не набуває прав користування житлом, не стає стороною договору оренди житла, не отримує права доступу до житлового приміщення та не використовує його як власне представництво, офіс або відокремлений підрозділ.
Відшкодування витрат не є прихованою формою збільшення винагороди, здійснюється окремо, на підставі додаткової угоди та підтвердних документів.
Грантові кошти за міжнародним проєктом надходять Організації в євро (EUR), тоді як витрати Виконавця визначені у швейцарських франках (CHF).
Остаточний розрахунок із Виконавцем планується здійснити у 2026 році після завершення відповідного міжнародного проєкту, подання технічного і фінансового звітів та проведення остаточного фінансового врегулювання за проєктом. При цьому самі роботи / послуги та відповідні витрати фактично стосуються періоду виконання договору у 2022-2025 роках.
Громадська організація планує здійснити фізичній особі такі виплати / платежі:
винагороду за цивільно-правовим договором за фактично виконані роботи / надані послуги;
окреме відшкодування документально підтверджених витрат, понесених Виконавцем у Швейцарській Конфедерації для виконання робіт / надання послуг за договором, включаючи компенсацію витрат на організацію домашнього офісу – облаштування робочого простору для виконання завдань проекту;
за погодженням сторін - пряме покриття відповідної частки витрат через оплату орендодавцю житла / надавача послуг обов’язкового страхування / постачальнику інших послуг у Швейцарській Конфедерації, якщо такий спосіб не створює інших податкових наслідків для Громадської організації, Виконавця та орендодавця / надавача послуг в Швейцарії.
Сторони розглядають два альтернативні способи відшкодування витрат:
перерахування суми відшкодування на банківський рахунок Виконавця у Швейцарській Конфедерації;
перерахування коштів напряму орендодавцю житла в Швейцарії / надавача послуг обов’язкового страхування / постачальнику інших послуг у Швейцарській Конфедерації, як компенсаційне покриття витрат Виконавця (стосується витрат наступних періодів).
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є Громадська організація податковим агентом щодо винагороди за виконану роботу щодо реалізації проекту, яка виплачується фізичній особі за цивільно-правовим договором, якщо така фізична особа є податковим резидентом Швейцарської Конфедерації, що підтверджується Certificate of Residence / Ansässigkeitsbescheinigung, і фактично виконувала роботи / надавала послуги виключно на території Швейцарської Конфедерації? Чи підлягає така винагорода оподаткуванню в Україні податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або іншими податками / зборами / внесками? Якщо так, просимо зазначити конкретні податки / збори / внески, базу оподаткування, ставку та момент виникнення обов’язку.
2. Чи є Громадська організація податковим агентом щодо сум відшкодування документально підтверджених витрат Виконавця, понесених на території Швейцарської Конфедерації для виконання робіт / послуг за цивільно-правовим договором, якщо такі суми перераховуються безпосередньо на банківський рахунок Виконавця у Швейцарській Конфедерації, на підставі підтвердних документів? До таких витрат належать, зокрема: пропорційна частина орендної плати за робочий простір у межах домашнього офісу, комунальні платежі / електроенергія, мобільний зв’язок, програмне забезпечення, технічне обладнання та інші витрати, транспорті витрати, витрати страхування, інші витрати, необхідні для виконання робіт / надання послуг за договором. Витрати понесені Виконавцем на території Швейцарської Конфедерації, і підтверджуються відповідними документами (договором про оренду житла між орендодавцем та виконавцем, щомісячні виписки банку щодо проведених платежів, квитанції за комунальні послуги, придбання обладнання, програмного забезпечення, квитанції по оплаті інтернет, зв’язку, теле- та радіо- зв’язку та інше) та плануються до відшкодування окремо від винагороди за цивільно-правовим договором. Чи підлягають зазначені суми окремого відшкодування документально підтверджених витрат оподаткуванню в Україні податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, єдиним внеском або іншими податками / зборами / внесками, якщо вони не є додатковою винагородою за договором, а підтверджені первинними / платіжними документами?
3. Якщо Громадська організація здійснює прямий платіж коштів за оренду житла, в якому організовано домашній офіс – робочий простір для виконання завдань проекту, за послуги телефонного зв’язку, інтернет, транспортних послуг, послуг страхування, та інших послуг, - безпосередньо на рахунок надавача послуг страхування / транспорту / телефонного зв’язку / інтернет / оренди / постачальнику інших послуг у Швейцарській Конфедерації, - чи виникають у Організації обов’язки податкового агента щодо Виконавця або щодо такого нерезидента-отримувача платежу? Якщо такі обов’язки виникають, просимо зазначити вид податку / збору / внеску, базу, ставку, порядок утримання та відображення у звітності.
4. Чи вважається за наведених фактичних обставин винагорода за цивільно-правовим договором доходом з джерелом походження з України, якщо платником є українська юридична особа, але роботи / послуги фактично виконані фізичною особою - податковим резидентом Швейцарської Конфедерації, і виконуються виключно на території Швейцарської Конфедерації?
5. Чи впливає для цілей оподаткування в Україні спосіб відшкодування витрат: перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця у Швейцарській Конфедерації або пряме перерахування відповідних коштів орендодавцю житла / постачальнику послуг у Швейцарській Конфедерації?
6. Чи впливає на порядок оподаткування та наявність або відсутність обов’язків податкового агента той факт, що виплата винагороди та окреме відшкодування витрат здійснюються у 2026 році як остаточний розрахунок після завершення міжнародного проєкту, подання технічного і фінансового звітів та очікування остаточного платежу від Європейської Комісії, якщо самі роботи / послуги та відповідні витрати фактично стосуються періоду 2022-2025 років?
7. Оскільки грантові кошти надходять Громадській організації у євро (EUR), витрати Виконавця визначені у швейцарських франках (CHF), і виплата / відшкодування може здійснюватися у швейцарських франках (CHF), як для податкових цілей слід визначати гривневий еквівалент суми: за курсом Національного банку України на дату нарахування, дату фактичної виплати / списання коштів, дату конвертації валюти або іншу дату?
8. Чи потрібно для цілей податкового обліку та податкової / об’єднаної звітності здійснювати умовний перерахунок EUR у гривню та гривні у CHF, якщо фактичний банківський платіж здійснюється в іноземній валюті? Якщо так, просимо зазначити порядок такого перерахунку саме для податкових цілей.
9. Якщо за наведених фактичних обставин у Громадської організації не виникає об’єкта оподаткування та / або обов’язку податкового агента щодо винагороди чи відшкодування витрат, чи потрібно відображати такі суми у Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО)? Якщо потрібно, просимо зазначити ознаку доходу, графи та порядок заповнення.
10. Якщо за наведених фактичних обставин у Громадської організації виникає обов’язок податкового агента або обов’язок відображення зазначених сум у податковій / об’єднаній звітності, просимо окремо зазначити порядок такого відображення, включно з ознакою доходу, датою відображення, базою оподаткування та відповідними ставками.
Щодо першого – шостого, дев’ятого та десятого питань
Щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).
Об’єктом оподаткування фізичної особи – нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу).
Відповідно до п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).
Згідно з п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема:
дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема:
суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу.
Крім того, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
При цьому податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи зазначене, дохід, у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, відшкодування понесених витрат, а також оплата оренди, який виплачується, юридичною особою – резидентом України на користь нерезидента оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
При цьому, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).
Крім того, відповідно до п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунок ЮО до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форма Розрахунку ЮО та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку ЮО (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.
Відображення показників у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО визначено п. 4 підрозділу 2 розділу IІ Порядку.
Так, згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку відображається під ознакою доходу:
«102» – сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору»;
«126» – дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 розділу IV Кодексу).
Разом з тим, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору
(п. 3.2 ст. 3 Кодексу).
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 Кодексу.
Згідно з п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4
ст. 103 Кодексу).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).
Крім того, у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 Кодексу).
Щодо єдиного внеску
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464 страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Відповідно до частини першої ст. 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою – нерезидентом, надаються послуги з території такої іноземної держави, то у розумінні Закону № 2464 такий нерезидент не є застрахованою особою, а Громадська організація не є його страхувальником. Тобто дохід, який виплачується платником на користь зазначеного нерезидента не є базою нарахування єдиного внеску.
При цьому, сума винагороди, виплачена Громадською організацією фізичній особі – нерезиденту, який працює на умовах договору цивільно-правового характеру, укладеного відповідно до законодавства України, є базою нарахування єдиного внеску.
Щодо податку на прибуток
За даними інформаційних систем ДПС Громадську організацію внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0032 (громадські об’єднання).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні визначено Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (зі змінами).
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), чле
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |