Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.08.2026 р. № 4643/ІПК/26-15-24-04-14-05

 

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомила, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи.

У межах здійснення підприємницької діяльності між нею як фізичною особою — підприємцем та замовником було укладено договір про надання послуг.

Стороною договору є фізична особа – підприємець. Послуги були надані платником податків виключно в межах здійснення підприємницької діяльності.

Після належного виконання вимог договору замовник здійснив оплату вартості наданих послуг.

Разом із тим, під час оформлення договору була допущена технічна помилка: замість банківського рахунку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, у договорі був помилково зазначений  особистий банківський рахунок фізичної особи.

Саме з цієї причини кошти були перераховані замовником на особистий рахунок фізичної особи.

При цьому: сторони договору не змінювалися; предмет договору не змінювався; характер правовідносин не змінювався; фактичним виконавцем послуг була саме фізична особа — підприємець; отримані кошти є оплатою саме за договором про надання послуг фізичною особою - підприємцем.

У призначенні платежу зазначено реквізити відповідного договору та зазначено, що платіж здійснюється саме як оплата за надані послуги.

Таким чином, фактичний зміст господарської операції не викликає сумнівів: кошти були сплачені як винагорода за здійснену підприємницьку діяльність.

Будь-які дії, спрямовані на приховування доходів, ухилення від оподаткування або отримання неправомірної податкової вигоди, відсутні.

На думку платника податків, у наведеній ситуації спірним є питання не факту отримання коштів, а визначення ïx правової природи та порядку оподаткування.

Платник податків вважає, що  господарська операція виникла виключно в межах підприємницької діяльності, а спірні кошти отримані не у зв'язку з цивільно-правовими відносинами фізичної особи як громадянина із замовником.

Підставою ïx отримання є виключно договір, укладений фізичною особою — підприємцем у межах здійснення господарської діяльності.

Саме фізична особа — підприємець уклала договір, надала послуги, набула право вимоги оплати, виконала всі договірні зобов'язання.

Отже, право на отримання коштів виникло саме як результат здійснення підприємницької діяльності.

Будь-які правові підстави для виникнення доходу фізичної особи поза межами підприємницької діяльності відсутні.

На думку платника податків технічна помилка не змінює зміст господарської операції.

Єдиною обставиною, яка відрізняє описану ситуацію від звичайної господарської діяльності, є технічна помилка при зазначенні банківських реквізитів.

Водночас така помилка не змінює сторону договору, предмет договору, особу виконавця, правову підставу виникнення зобов’язання та не змінює економічної сутності операції.

Банківський рахунок є способом виконання грошового зобов'язання, але не визначає правову природу самого доходу.

Таким чином, помилкове зазначення рахунку саме по собі не може автоматично свідчити про зміну правового режиму отриманих коштів.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

як належним чином відобразити зазначений дохід у податковому обліку фізичної особи — підприємця та виконати всі податкові зобов'язання, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» передбачено відкриття банками рахунків резидентам України, зокрема, фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям.

Порядок відкриття надавачами платіжних послуг фізичним особам – підприємцям рахунків визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162).

Пунктом 10 розділу І Інструкції № 162, встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Відповідно до абзацу третього п. 24 розділу І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб –резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Згідно з даними інформаційних баз Державної податкової служби України фізична особа – підприємець є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків з «…».08.2023.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством  (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку, зокрема третьої групи вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Крім того, п. 296.3 ст. 296 Кодекс встановлено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами.

Таким чином, доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи є кошти, які надходять йому у готівковій формі або у безготівковій на рахунки для здійснення підприємницької діяльності, відкриті у надавачів платіжних послуг в України.

Тобто кошти за надання послуг, які надійшли на Ваш розрахунковий рахунок, відкритий у надавачів платіжних послуг для власних потреб не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються в порядку, визначеному для фізичних осіб – платників податків.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді коштів, який нараховується юридичною особою на користь фізичної особи – підприємця, але перераховується на рахунок, відкритий у надавачів платіжних послуг для власних потреб, тобто на рахунок фізичної особи, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

_____________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.