Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.08.2026 р. № 4717/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України на звернення ОСББ щодо справляння плати за  землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі  −  Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

ОСББ поінформувало, що планує оформити право користування на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, до складу якого належить 49 квартир та 3 нежитлові приміщення (магазини) (далі – Ділянка, Будинок).

ОСББ здійснює управління Будинком.

ОСББ запитує: 1) який порядок оподаткування Ділянки Платою та хто є платником земельного податку (далі – Податок) після набуття ОСББ відповідного права на Ділянку? 2) чи впливає наявність у Будинку 3-х нежитлових приміщень (магазинів) на застосування ставки Податку до всієї площі Ділянки; 3) чи може до всієї площі Ділянки застосовуватися ставка Податку, встановлена для земель комерційного використання, оскільки в Будинку розташовано 3 нежитлові приміщення (магазини)? 4) якими нормами Кодексу регулюється визначення розміру ставки Податку? 5) чи оподатковується Ділянка за її цільовим призначення, якщо окремі нежитлові приміщення Будинку використовуються для здійснення підприємницької діяльності? 6) чи є власники нежитлових приміщень (магазинів), розташованих у Будинку, самостійними платниками Податку після оформлення ОСББ відповідного права на Ділянку. Якщо ОСББ є платником Податку за Ділянку, чи  зобов’язані власники нежитлових приміщень (магазинів) самостійно сплачувати Податок?

Щодо питання 1

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) користування землею у двох формах Плати: Податку, який сплачується власниками земельних ділянок, землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 269.1.1.1, 269.1.1.2 пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельних ділянок державної або комунальної власності (далі – Орендна плата) (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України).

Отже, у разі набуття ОСББ у власність (користування) Ділянку та державної реєстрації права власності (користування) на неї у ОСББ виникне з дати державної реєстрації речового права на Ділянку обов’язок із нарахування та сплати податкових зобов’язань із Плати (Податку або Орендної плати).

Оскільки на дату звернення у ОСББ немає державної реєстрації відповідного права на Ділянку (немає записів, сформованих у Державному земельному кадастрі, у  порядку визначеному законом), то у розумінні ст. 269 Кодексу ОСББ не є платником Плати.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на  відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) фактичними землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які  використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на  право користування земельними ділянками та не є платниками плати за землю, у  формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Проте така плата за користування Ділянкою не є податковим платежем.

Щодо питань 2 – 5

Ставки місцевих податків та зборів, у тому числі Податку, встановлюють органи місцевого самоврядування у своїх рішеннях з урахуванням меж ставок, визначених ст. ст 274 та 277 Кодексу, та виду цільового призначення землі (пп. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 та п. 284.1 ст. 284 Кодексу).

Оскільки органам місцевого самоврядування законодавчо надано повноваження встановлювати ставки з Податку, то ОСББ, у разі набуття ним відповідного права на Ділянку, доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням Ділянки з питань підтвердження розміру ставки Податку для Ділянки та порядку її застосування.

Щодо питання 6

Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону та частини другої ст. 382 Цивільного кодексу України (далі – Цивільний кодекс) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є серед іншого права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі виконання державної реєстрації таких прав.

Частинами першою та другою ст. 42 Земельного кодексу визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, права на Ділянку під Будинком, враховуючи його прибудинкову територію, виникають з моменту їх державної реєстрації.

Власники нежитлових приміщень (магазинів), що розташовані у Будинку (далі – Власники), свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі мають реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу – інше підприємство, у використанні якої знаходиться Ділянка, та якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на таку Ділянку, та у якій з моменту здійснення державної реєстрації права на Ділянку виникнуть податкові зобов’язання з Плати.

Проте цивільно-правові відносини між Власниками та співвласниками Будинку, у тому числі в частині компенсації (відшкодування) Власниками платнику Податку/Орендної плати витрат, понесених таким платником на сплату Податку/Орендної плати немає ознак податкового платежу у розумінні Кодексу.

Отже, у Власників не виникає обов’язок самостійно сплачувати Податок або Орендну плату, у разі сплати ОСББ за користування Ділянкою Плати.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.