Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування окремих норм статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.
У зверненні платник податків повідомив, що є платником податку на прибуток на загальних підставах. У поточному році планує здійснювати господарські операції з нерезидентом (не пов’язаною особою), який має організаційно-правову форму «Free Zone Limited Liability Establishment» (далі – FZ LLE) та зареєстрований в Об’єднаних Арабських Еміратах (далі – ОАЕ).
Предметом договору є послуги з надання персоналу. За цим договором нерезидент є замовником та отримувачем послуг, а платник податків – їх виконавцем.
Також платник податків зазначив, що річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищуватиме 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) та загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом потенційно може перевищити 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
У своєму зверненні платник податків зазначає, що практична необхідність отримання податкової консультації полягає у роз’ясненні щодо правильності визначення статусу операцій з нерезидентом FZ LLE та необхідності включення таких операцій до звіту про контрольовані операції і підготовки документації з трансфертного ціноутворення за 2026 рік.
У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, з наступних питань:
1. Чи включена організаційно-правова форма нерезидента FZ LLE до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», зі змінами та доповненнями (далі – Перелік)?
2. Якщо форма FZ LLE охоплюється Переліком, то якій саме позиції Переліку вона відповідає, які конкретні норми законодавства та офіційні документи, на підставі яких форми з різними повними назвами можуть бути ототожнені, які критерії, за якими платник податків повинен здійснити таке ототожнення?
3. Чи визнаються господарські операції з нерезидентом контрольованими виключно на підставі пункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу за описаних у зверненні обставин, якщо виконані вартісні критерії, встановлені підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, але повна назва та абревіатура організаційно-правової форми контрагента відсутні у Переліку?
4. Якими саме документами має керуватися платник податків для ідентифікації організаційно-правової форми нерезидента для цілей пункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, якщо офіційний документ нерезидента містить назву форми, якої немає у Переліку? Чи є додана торговельна ліцензія належним і достатнім документом для встановлення фактичної організаційно-правової форми?
5. Якщо твердження щодо включеної до Переліку організаційно-правової форми нерезидента є вірним, то чи визнаватимуться операції неконтрольованими та на підставі підпункту 39.2.1.21 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу за умови подання платником податків до Державної податкової служби у встановлений строк належно оформленої довідки про податкове резидентство нерезидента в ОАЕ та за відсутності критеріїв, передбачених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу?
Щодо питань 1 – 3, 5
Відповідно до підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.21 цього підпункту;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.
Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до підпункту 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».
Абзацами другим – четвертим підпункту 39.2.1.21 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:
нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу;
всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу.
Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Переліком затверджено організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, в якому наведено виключний перелік організаційно-правових форм нерезидентів, зокрема резидентів ОАЕ.
Відповідно до специфіки корпоративного законодавства ОАЕ, регулювання діяльності компаній у вільних економічних зонах (Free Zones) здійснюється не загальним федеральним законом, а локальними нормативними актами кожної окремої зони. Аналіз внутрішнього регламенту Fujairah Creative City (Media Free Zone Authority) свідчить, що FZ LLE є локальним найменуванням та розшифровується як компанія вільної зони з обмеженою відповідальністю та одним учасником, тобто додавання слів «Limited Liability» (LL) є виключно лінгвістичним уточненням, яке не створює нової організаційно-правової форми на відміну від «Company» (С) - FZ LLC, яка передбачає двох і більше засновників.
Отже, у випадку, якщо платник податків здійснював господарські операції з нерезидентом організаційно-правова форма якого включена до Переліку і такі операції відповідають вартісним критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, такі операції можуть бути визнані неконтрольованими (за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу) за умови подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки (сертифіката) у паперовій або електронній формі, яка підтверджує, що зазначений нерезидент у періоді здійснення господарських операцій з платником податків є резидентом відповідної країни, з якою Україною укладено Конвенцію. При цьому довідка (сертифікат) повинна відповідати вимогам, визначеним пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, а саме бути виданою компетентним (уповноваженим) органом цієї країни, визначеним Конвенцією, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізованою та перекладеною відповідно до законодавства України.
Щодо питання 4
З метою ідентифікації організаційно-правової форми нерезидента рекомендуємо використовувати витяг з офіційних реєстрів країни реєстрації нерезидента, який має бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.
Разом з цим повідомляємо, що підпунктом 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |