Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.08.2026 р. № 4730/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань оподаткування коштів міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі - є реципієнтом МТД «…», що реалізується Організацією Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) за підтримки Глобального екологічного фонду (GEF). Проєкт зареєстрований в установленому законодавством порядку, як проєкт міжнародної технічної допомоги в Україні. У межах зазначеного проєкту акціонерне товариство може отримувати МТД у вигляді: фінансових ресурсів у національній валюті України; фінансових ресурсів в іноземній валюті, які надаються донором виключно для реалізації заходів проєкту МТД та цілей МТД.

Заявник запитує:

1. Чи включаються до складу доходів платника податку на прибуток підприємств суми міжнародної технічної допомоги, отримані реципієнтом зареєстрованого проєкту МТД у вигляді фінансових ресурсів у національній та/або іноземній валюті?

2. Чи підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств кошти

МТД, отримані в рамках зареєстрованого проєкту МТД та використані виключно за призначенням?

3. У разі якщо кошти МТД відображаються в бухгалтерському обліку як дохід, чи передбачені ПКУ податкові різниці або інші механізми коригування фінансового результату до оподаткування щодо таких коштів?

4. Чи виникають у акціонерного товариства податкові зобов'язання при отриманні МТД у вигляді фінансових ресурсів у межах зареєстрованого проєкту МТД щодо: податку на додану вартість; військового збору; податку на доходи нерезидентів; інших загальнодержавних або місцевих податків і зборів?

Щодо питань 1 – 3, 4 (в частині оподаткування податком на прибуток підприємств)

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. При цьому заявником не надана картка проєкту МТД, де має бути зазначено: ким та кому надається МТД, відповідно до якої угоди здійснюється діяльність з реалізації проєкту МТД виходячи з понять, визначених пунктом 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення з порушених питань, виходячи із загальних норм податкового законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Статтею 3 ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Процедура залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні регламентується Порядком № 153.

Відповідно до п. 2 Порядку № 153 грантова угода - угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми).

Виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі;

бенефіціаром – центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проєкту (програми), що заінтересована в результатах виконання проєкту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проєкту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, комітети та Апарат Верховної Ради України, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи;

партнером з розвитку – іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України;

субпідрядником - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми);

реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що міжнародна технічна допомога може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

робіт і послуг;

прав інтелектуальної власності;

фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті, крім зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 цього Порядку;

інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153).

При цьому, пільги з оподаткування встановлюються кожним конкретним міжнародним договором окремо.

Згідно з п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату за операціями із отримання сум МТД, що мають цільове призначення та не є бюджетним грантом. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Таким чином, операції з отримання та використання МТД у вигляді фінансових ресурсів за цільовим призначенням відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, питання щодо порядку формування доходів та витрат за операціями, що фінансуються за рахунок МТД, в бухгалтерському обліку відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 4

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20, 14 та 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 ПКУ.

Враховуючи викладене, якщо отримання платником ПДВ МТД у вигляді фінансових ресурсів, не передбачає постачання товарів/послуг і такі кошти відповідно не є компенсацією вартості товарів/послуг, які постачаються таким отримувачем МТД у вигляді фінансових ресурсів (в тому числі третім особам), то така операція не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, при отриманні таких коштів об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються, і податкова накладна при їх отриманні не складається.

Якщо зазначені кошти надходять до платника ПДВ в рахунок оплати вартості товарів/послуг, що підлягають постачанню, операції з постачання яких оподатковуються у загальновстановленому порядку, то платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п. 187.1 ст. 187 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни податкову накладну на покупця товарів/послуг. При цьому, якщо податкова накладна вже була складена на дату постачання товарів/послуг (перша подія), то на дату отримання коштів (друга подія) податкова накладна не складається.

Щодо військового збору

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є:

особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування збором є:

для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ - доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ – щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 2 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ – доходи, визначені ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

 

Враховуючи викладене, оскільки юридична особа, яка перебуває на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток підприємств, відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не визначена платником військового збору, то обов’язку щодо нарахування, утримання та перерахування військового збору до бюджету з власних прибутків у такої юридичної особи не виникає.

Водночас, у разі якщо зазначеною юридичною особою здійснюється нарахування та виплата доходів фізичним особам, то така юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені ПКУ, зокрема щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету військового збору із зазначених доходів.

Щодо оподаткування податком на доходи нерезидента, то у разі отримання акціонерним товариством – резидентом України МТД, доходи нерезидента не виникають і об’єкт оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України відсутній.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).