Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.08.2026 р. № 4736/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування операцій резидента Дія Сіті  та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації Товариство є резидентом Дія Сіті. У межах своєї господарської діяльності Товариство планує укласти договір на надання послуг. Предметом цього договору є надання послуги (виконання робіт) на умовах субпідряду з виробництва апаратів та їх комплектувальних виробів, включаючи виконання окремих технологічних операцій, складання, монтаж, комплектування, налаштування, програмування (за потреби), калібрування, тестування, контроль якості, пакування та інші роботи, необхідні для виготовлення продукції відповідно до технічної документації, специфікацій та/або технічного завдання, що надається Замовником, у визначені строки та обсяги (надалі – Послуги).

Збирання здійснюється за технічною документацією із комплектуючих замовника або власних матеріалів.

З огляду на специфіку діяльності, у Товариства виникає необхідність роз'яснення питань щодо визначення статусу доходу від такої діяльності для цілей перебування в Дія Сіті, а також порядку оподаткування цих операцій податком на додану вартість.

Товариство запитує:

1. Чи вважається дохід, отриманий резидентом Дія Сіті від надання послуг (виконання робіт) за договором підряду, кваліфікованим доходом у розумінні Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) для цілей дотримання вимоги щодо 90% кваліфікованого доходу?

2. Чи підлягають операції з надання послуг (виконання робіт) за договором підряду звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, чи до таких операцій застосовується загальна ставка ПДВ 20%?

Щодо питання 1

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до п.п. 14.1.282¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 Кодексу, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах і вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Закон № 1667 визначає організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів (частина перша ст. 2 Закону № 1667).

Пунктом 9 частини першої ст. 1 Закону № 1667 встановлено, що правовий режим Дія Сіті – це сукупність  правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі.

Набуття статусу резидента Дія Сіті за цим Законом є добровільним. Для набуття статусу резидента Дія Сіті юридична особа має звернутися до уповноваженого органу із заявою в порядку, визначеному цим Законом.

При цьому юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої ст. 2 цього Закону (частини перша та друга ст. 4 Закону № 1667).

Реєстр Дія Сіті - реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1667).

Уповноважений орган є відповідальним за збереження, коректне внесення та оброблення даних, внесених до реєстру Дія Сіті (частина шоста ст. 8 Закону № 1667).

Відповідно до п. 14 частини першої ст. 1 Закону № 1667 уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки.

Вимоги відповідності юридичної особи статусу резидента Дія Сіті встановлені ст. 5 Закону № 1667.

Так, однією з вимог відповідності юридичної особи статусу резидента Дія Сіті є вимога щодо суми кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перші три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, яка повинна становити не менш як 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, повинна становити не менш як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу) (п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 1667).

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті.

Отже, питання щодо відповідності статусу резидента Дія Сіті та, зокрема, визначення відсоткового розміру кваліфікаційного доходу відносяться до компетенції Мінцифри.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1492 «Деякі питання адміністративного оскарження рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті та звітності резидентів Дія Сіті» затверджено Порядок подання та розгляду звіту про відповідність резидента Дія Сіті та незалежного висновку (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає форму, порядок подання та розгляду Мінцифри звіту про відповідність резидента Дія Сіті вимогам Закону № 1667 і механізм подання та розгляду Мінцифри незалежного висновку.

Відповідно до п. 31 Порядку якщо на дату перевірки Мінцифри відомостей про резидента Дія Сіті, що містяться в державних реєстрах, базах даних, інформаційних системах, або на дату, зазначену у відповіді, наданій державним органом, компетентним органом іноземної держави або міжнародною міжурядовою організацією на запит Мінцифри, встановлено відповідність/невідповідність резидента Дія Сіті вимогам, передбаченим ст. 5 Закону № 1667, вважається, що такий резидент Дія Сіті відповідає/не відповідає таким вимогам.

Пунктом 34 Порядку встановлено, що у разі невідповідності резидента Дія Сіті встановленим Законом вимогам Мінцифри приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті у порядку, визначеному Законом № 1667.

Щодо питання 2

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» п.п. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктом 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у п.п. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, положення п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 Кодексу не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Для застосування норм п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) необхідно використовувати термін «постачання товарів», визначений п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

З огляду на описану у зверненні ситуацію (обставини) мають місце операції cубпідрядника з постачання послуг (виконання робіт) зі складання апаратів та їх комплектувальних виробів, включаючи виконання окремих технологічних операцій, складання, монтаж, комплектування, налаштування, програмування (за потреби), калібрування, тестування, контроль якості, пакування та інші роботи, необхідні для виготовлення продукції.

Такі операції підпадають під визначення «постачання послуг» у розумінні норм п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, на такі операції не поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу і, відповідно, такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).