Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.08.2026 р. № 4779/ІПК/26-15-24-01-14-05

 

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування окремих норм законодавства та керуючись ст. 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

Платник податків - фізична особа у зверненні повідомляє, що він є фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) платником єдиного податку третьої групи із ставкою 5 відсотків та здійснює діяльність за КВЕД 68.31 «Агентства нерухомості». В результаті діяльності укладено агентський договір посередницьких послуг з оренди нерухомого майна з фізичною особою – іноземцем. При цьому, ФОП утримує свою винагороду з отриманих від орендаря грошей та перераховує нерезиденту-фізичній особі залишок.

Винагороду по агентському договору ФОП включає в свій дохід та платить з нього єдиний податок 5 відсотків та військовий збір 1 відсоток.

Як податковий агент з орендної плати нерезидента ФОП утримує та перераховує в бюджет податок на доходи фізичних осіб 18 відсотків, військовий збір 5 відсотків, та відображає їх в Додатку 4 ДФ.

В зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1.  Чи зменшується сума орендної плати для оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на суму винагороди ФОП?

2. Коли перераховувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з отриманої орендної плати (кожного місяця, чи один раз в квартал під час перерахування нерезиденту цієї орендної плати)?

Щодо першого питання.

Особисті немайнові та майнові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

За ЦКУ агентський договір прямо не виділено як окремий документ. Натомість такі відносини регулюються нормами ст. 627 «Свобода договору» ЦКУ.

При цьому, відповідно до частини першої ст. 627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею  639 ЦКУ встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис) визначено п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

При цьому, нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 розд. IV Кодексу).

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючому органу та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV Кодексу (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст.  14  Кодексу).

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента та нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Також, об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

• суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
• дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Отже зважаючи на викладене, зменшення суми орендної плати на суму винагороди ФОП для оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором не передбачено нормами Кодексу.

Щодо другого питання.

Строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 розділу ІІ Кодексу, п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Кодексом.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому  ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 Кодексу і ставку військового збору 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п.16¹ підрозд. 10 розд. XX Кодексу) .

Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35¹ Кодексу (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу.

 Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Враховуючи викладене, у разі, якщо нарахування доходу у вигляді орендної плати відбувається помісячно, а виплата - один раз в квартал, то податковий агент повинен сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, в термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.