Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.08.2026 р. № 4783/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

                                                           

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку третьої групи, здійснює основний вид господарської діяльності за КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

В межах ведення господарської діяльності платник податків укладає договори оренди нерухомого майна. З метою мінімізації ризиків, пов'язаних із можливим пошкодженням майна або виникненням заборгованості, умовами договорів оренди передбачено внесення Орендарем на банківський рахунок фізичної особи - підприємця гарантійної застави (забезпечувального платежу).

Відповідно до умов договору, зазначена гарантійна застава має виключно забезпечувальний характер і підлягає повному поверненню Орендарю після припинення дії договору оренди та за умови відсутності взаємних претензій. Проте, у разі порушення Орендарем своїх зобов'язань, сума застави або частина за розпорядженням Орендодавця може бути зарахована в рахунок погашення таких зобов'язань чи штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включається до складу доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку третьої групи сума гарантійної застави (забезпечувального платежу) в момент її надходження на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця, якщо за умовами договору ця сума є поворотною?

2. У який звітний період (на яку дату) та на підставі яких первинних документів фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи зобов'язаний визнати дохід та відобразити його в обліку, якщо застава (або її частина) згідно з умовами договору не повертається Орендарю, а зараховується в рахунок відшкодування завданих збитків або погашення заборгованості з орендної плати?

3. Яким чином операція з повернення гарантійної застави (у разі належного виконання Орендарем умов договору) відображається в податковому обліку фізичної особи – підприємця платника єдиного податку третьої групи та чи впливає вона на обсяг доходу, що оподатковується єдиним податком?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1. ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Разом з цим до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Враховуючи викладене, сума гарантійної застави, сплачена орендарем на користь фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (орендодавця) як забезпечувальний платіж при укладанні договору оренди на випадок пошкодження майна та повернута після закінчення або дострокового розірвання зазначеного договору, не включається до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, оскільки такий платіж не є оплатою за товари (роботи, послуги).

Разом з тим, якщо зазначений платіж не повертається орендарю, то сума такого доходу включається до доходу податкового (звітного) періоду у якому фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку такий платіж був отриманий.

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06. 2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закону № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі ст. 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Таким чином, операції з надання послуг фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку підтверджуються відповідними первинними документами на підставі яких визначається об’єкт оподаткування (розрахункові документи, платіжна інструкція, акти про надання послуг, договори тощо).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.