Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.08.2026 р. № 4785/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань  з оподаткування  господарських операцій здійснених юридичною особою – платником єдиного податку, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що має намір перейти на спрощену систему оподаткування та здійснює діяльність за КВЕДом 68.31 «Агентства нерухомості» та 68.32 «Управління нерухомим майном за виногороду або на основі контракту».

Товариство (Комісіонер) уклало з власником нерухомого  майна (Комітентом) договір комісії, за умовами якого Комісіонер зобов’язується за дорученням  та за рахунок Комітента, але від свого імені, вчиняти правочини щодо  передання об’єктів нерухомого майна  Комітента у короткострокове (подобове) користування третім особам (далі - Гості), за що отримує комісійну винагороду.

За умовами  проекту договору грошові кошти за користування майном спершу  надходять від  Гостей (у тому числі через платформи бронювання) на поточний рахунок Комісіонера. Комісійна винагорода  Комісіонера становить 25 % від суми коштів, одержаних від Гостей. Комісіонер відраховує (утримує) належну  йому комісійну винагороду, а також суми  відшкодування понесених ним за рахунок Комітента витрат.

Товариство, посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є об’єктом оподаткування єдиним податком для платника єдиного податку  третьої групи (Комісіонера) за договором комісії вся сума  грошових коштів, що надходить  йому від  третіх осіб (Гостей, платформ бронювання) за користування майном Комітента, чи лише сума комісійної винагороди, визначена пунктом 292.4 статті 292 Кодексу?
2. Чи включаються до складу доходу Комісіонера – платника єдиного податку третьої групи  транзитні грошові кошти, одержані ним  від третіх осіб  для Комітента, які належать Комітенту та підлягають перерахуванню йому?
3. Чи призводить самостійне відрахування (утримання) Комісіонером належної йому комісійної винагороди з грошових коштів, що надійшли для Комітента (у порядку статті 1020 Цивільного кодексу України), до виникнення негрошової форми розрахунків (бартерної операції) у розумінні  пункту 291.6 статті 291 Кодексу, та чи є це підставою для застосування підпункту 4 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу?
4. Чи є доходом Комісіонера – платника єдиного податку третьої групи  суми відшкодування Комітентом фактично понесених Комісіонером  за рахунок Комітента витрат, пов’язаних із виконанням комісійного доручення?
5. Чи враховуються транзитні кошти, що належать Комітенту, при обчисленні граничного обсягу доходу, визначеного пунктом 291.4 статті 291 Кодексу, для перебування Комісіонера на третій групі спрощеної системи оподаткування?

 

Щодо першого – п’ятого питання.

Правове регулювання господарських відносини, зокрема, укладання договорів комісії, доручення  та агентських договорів регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (частина перша статті  1011 ЦКУ).

Частиною першою статті 1012 ЦКУ визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

При цьому, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя статті 1012 ЦКУ).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша статті 1013 ЦКУ).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (частина перша статті 1022 ЦКУ).

Відповідно до частини першої статті 1024 ЦКУ визначено, що  комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених підпунктом 297.1 статті 297 Кодексу.

До суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп встановлено статтею 292  Кодексу.

Підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Відповідно до пункту 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (пункт 292.4 статті 292 Кодексу)

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (підпункт 44.1 статті 44 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Згідно пункту 292.13. статті 292 дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності  визначає Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями) (далі – П (С) БО 15).

Відповідно до пункту 6.2 П(С)БО 15, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як «сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо».

Бухгалтерський облік посередницьких операцій ведеться з урахуванням П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати».

Особливістю договору комісії є те, що за ним право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера. За посередницькі послуги комісіонер отримує винагороду від комітента, яка і є  доходом платника єдиного податку.

Разом з тим, відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Одночасно зауважуємо, що у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6  статті 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (підпункт 4 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Враховуючи зазначене, у разі здійснення юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи діяльності за договором комісії, доходом суб’єкта господарювання платника єдиного податку є сума його винагороди, яка визначена у договорі комісії, підтверджена звітом комісіонера та сплачується безпосередньо комітентом після виконання визначених договором правочину з продажу товарів чи надання послуг. Кошти, що надійшли під звіт на виконання  умов такого договору комісії, не включаються до доходу платника єдиного податку та не враховуються для обчислення обсягу доходу, визначеного пунктом 291.4 статті 291 Кодексу при визначенні права перебування на спрощеній системі оподаткування.

У разі самостійного утримання комісіонером юридичною особою - платником єдиного податку належної йому винагороди за надані послуги, виконані роботи за договором комісії може розцінюватися як взаємозалік зустрічних грошових зобов’язань та підпадати під поняття негрошової форми розрахунків, що є порушенням вимог перебування на спрощеній системі оподаткування відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу.

При цьому, суми відшкодування комітентом фактично понесених витрат комісіонером юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії не включаються до складу доходу комісіонера юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, якщо такі витрати були здійсненні в межах виконання договору комісії та за рахунок комітента.

Водночас зазначаємо, що індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів, в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).