Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.08.2026 р. № 4786/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Адвокатського об’єднання щодо окремих питань із оподаткування коштів юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України  від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Адвокатське об’єднання повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5% та здійснює діяльність у сфері права (основний КВЕД 69.10 «Дiяльнiсть у сферi права»). Адвокатське об’єднання зазначило, що об’єднання  включає адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність виключно у складі адвокатського об’єднання. Такі адвокати не здійснюють незалежної професійної діяльності як самозайняті особи, не перебувають на обліку як особи, що провадять незалежну професійну діяльність, та не отримують доходів  від індивідуального здійснення адвокатської діяльності, а перебувають у трудових/членських відносинах з Адвокатським об’єднанням.

Адвокатське об’єднання, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи допускається зарахування внеску стажиста адвоката, у тому числі його частини у розмірі 70 відсотків, визначеної статтею 10 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон  № 5076) як призначеної  для керівника стажування на поточний рахунок адвокатського об’єднання за умови, що адвокат  - керівник стажування не провадить  незалежну професійну діяльність, а перебуває у трудових/членських відносинах з таким адвокатським об’єднанням?
2. Якщо так – чи включається сума такого внеску, зарахована на рахунок Адвокатського об’єднання до складу доходу цього об’єднання  як платника єдиного податку третьої групи для цілей визначення бази оподаткування єдиним податком?
3. Чи призводить зарахування зазначених коштів від стажиста  адвоката на рахунок Адвокатського об’єднання до порушень умов перебування такого об’єднання на спрощеній системі оподаткування, зокрема вимог щодо форми розрахунків, встановлених пунктом 291.6 статті 291 Кодексу та переліків видів діяльності, за якими не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, встановленого пунктом 291.5 статті 291 Кодексу?

Оскільки, Адвокатським об’єднанням не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операції, що ним здійснюється, тому відповідь надається на загальних підставах.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом № 5076.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 5076 адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Адвокатське об’єднання може залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об’єднання зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності (частина шоста статті 15 Закону № 5076).

Згідно зі частиною першою статті 10 Закону № 5076-VI стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.

Керівником стажування може бути адвокат України, який має стаж адвокатської діяльності не менше п’яти років. В одного адвоката можуть проходити стажування не більше трьох стажистів одночасно. Рада адвокатів регіону може призначити керівника стажування з числа адвокатів, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні (частина третя статті 10 Закону № 5076).

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону № 5076 порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування, розмір внеску на проходження стажування та порядок його сплати затверджуються Радою адвокатів України.

Розмір внеску на проходження стажування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України та витрат керівника стажування, пов’язаних з таким стажуванням, і не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат станом на день подання особою заяви про призначення стажування.

При цьому внесок розподіляється таким чином:

70 відсотків внеску сплачується стажистом безпосередньо на користь керівника стажування та використовується виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат такого керівника;

30 відсотків сплачується стажистом на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України.

Тобто, внесок на проходження стажування сплачується стажистом не на користь адвокатського об’єднання, членом якого є керівник стажування, а безпосередньо на користь керівника стажування.

Щодо першого питання.

В межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган надає консультацію з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, а не надає висновки щодо правомірності зарахування на поточний рахунок адвокатського об’єднання внеску стажиста адвоката у розмірі 70 відсотків, визначеної статтею 10 Закону № 5076, призначеної для керівника стажування. Оцінка формування платником податку податкових зобов’язань здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів.

Щодо другого - третього питання.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої групи визначено статтею 292 Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті  292 Кодексу.

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу визначено, що  датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

         Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

 Платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац 5 пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Пунктом 292.13 статті 292 Кодексу зазначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу з урахуванням положень статті 44 Кодексу.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Адвокатське об’єднання перебуває на спрощеній системі оподаткування платник єдиного податку третьої групи, то у разі надходження коштів від стажиста Адвокатському об’єднанню, такі кошти включаються до складу доходу такого платника єдиного податку у повному обсязі на дату їх надходження в грошовій (безготівковій) формі відповідно до норм Кодексу та підлягають оподаткуванню єдиним податком за обраною ставкою.

Зарахування зазначених коштів від стажиста у безготівковій формі на поточний банківський рахунок Адвокатського об’єднання не призводить до порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, передбачених статтею 291 Кодексу за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, дотримання грошової форми розрахунків відповідно до підпункту 291.6 статті 291 Кодексу та відсутність здійснення заборонених видів діяльності, визначені пунктом 291.5 статті 291 Кодексу.

У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), – платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у таких випадках та в строки, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

При цьому, нормами глави 1 розділу XIV Кодексу не передбачено юридичними особами – платниками єдиного податку зменшення отриманого доходу на суму будь-яких витрат (в тому числі витрат на забезпечення стажування чи виплат керівнику).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).