Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.08.2026 р. № 4811/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування положень підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та керуючись статтею 52 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначив, що на підставі договірних відносин протягом 2025 року серед інших здійснював господарські операції з імпорту товарів із контрагентом … GmbH & Co.KG (далі – Нерезидент), зареєстрованим у Федеративній Республіці Німеччині, організаційно-правову форму якого включено до переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», із змінами (далі – Перелік № 480).

Платник податків зазначив, що для господарських операцій за 2025 рік із Нерезидентом виконуються обидва вартісні критерії, встановлені підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, а саме: дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами

бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень; сума операцій між платником податків та Нерезидентом перевищує 10 мільйонів гривень.

Також у своєму зверненні платник податків зазначив, що для операцій з Нерезидентом не виконуються критерії, визначені підпунктами «а» - «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу:

- платник податків та Нерезидент не є пов’язаними особами у розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу;

- операції не здійснювалися через комісіонерів-нерезидентів;

- Федеративну Республіку Німеччину – державу реєстрації Нерезидента не включено до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України»;

- у Нерезидента відсутні постійні представництва на території України.

Платник податків отримав Довідку, яка підтверджує, що компанія … GmbH & Co.KG є податковим резидентом держави, з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування та подав її до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику у порядку, визначеному підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є Довідка, що додається до звернення, належним документом, що за своєю формою та змістом відповідає вимогам підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу та підпункту 103.5 статті 103 розділу ІІ Кодексу для підтвердження податкової резиденції Нерезидента з метою визнання господарських операцій із ним за 2025 рік неконтрольованими?
2. Чи правильно розуміє платник податків, що наслідком подання Довідки до Державної податкової служби України до 1 жовтня (яка належним чином апостильована та перекладена), що підтверджує статус Нерезидента як податкового резидента Федеративної Республіки Німеччини для цілей оподаткування є визнання операцій платника податків із Нерезидентом неконтрольованими за 2025 рік, відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, незалежно від досягнення вартісних критеріїв, визначених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу?
3. Чи можливе подання Довідок (Сертифікатів) про підтвердження податкової резиденції нерезидентів для виконання вимог абзацу третього підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом листування через електронний кабінет платника податків?
4. Враховуючи наявність Довідки, що додається до звернення та факт її подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в електронному форматі з використанням модуля листування в електронному кабінеті платника податків (від 03.08.2026), чи правильно розуміє платник податків, що операції з Нерезидентом є неконтрольованими за звітний 2025 рік та на вказані операції поширюється дія підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу щодо необхідності коригування фінансового результату до оподаткування?

 

Щодо питань 1 – 2

Згідно з підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ цього підпункту;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Підпунктом «а» підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує
10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Відповідно до абзаців другого – четвертого підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу.

Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно ратифікована Законом України № 449/95-ВР від 22.11.1995 і набула чинності 04.10.1996 (далі – Угода).

Таким чином, господарські операції з придбання товарів, здійснені платником податків протягом 2025 року із Нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, визнаватимуться неконтрольованими за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, незалежно від досягнення зазначеними операціями вартісних критеріїв, встановлених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, за умови подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, Довідки у паперовій або електронній формі, яка підтверджує, що зазначений Нерезидент у періоді здійснення господарських операцій з платником податків є резидентом Федеративної Республіки Німеччини – держави, з якою Україною укладено Угоду. При цьому Довідка повинна відповідати вимогам, визначеним пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, а саме бути видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної держави, визначеним Угодою, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї держави, належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.

Зауважуємо, що відповідно до підпункту 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів, у тому числі  довідки (сертифіката) про статус податкового резидента.

 

Щодо питання 3

Підпунктом 14.1.144¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу встановлено, що документ для цілей Кодексу – це документ, створений у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», складення та/або подання, та/або надіслання якого передбачається цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника податків, та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.14 пункту 16.1 розділу І Кодексу платник податків зобов’язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он- лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом.

Разом з тим, відповідно до підпунктів 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 розділу І Кодексу платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено Кодексом; реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Згідно із пунктом 42.4 статті 42 розділу II Кодексу платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Пунктом 42¹.2 статті 42 розділу II Кодексу  визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, платник податків може подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Довідку (Сертифікат), передбачену абзацом третім підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, через Електронний кабінет у додатку до електронного листа.

 

Щодо питання 4

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), придбаних у, зокрема, нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Згідно з абзацом п’ятим підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 і підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу І Кодексу), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 розділу І Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат/доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту (абзац шостий підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

Таким чином, якщо платник податків здійснював господарські операції з придбання товарів протягом 2025 року із Нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, і такі операції не є контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, на такі операції поширюється дія підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).