Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.08.2026 р. № 4820/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянула звернення ТОВ щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник зазначив, що практична необхідність зумовлена потребою з’ясування необхідності стосовно коригування податкового кредиту, сформованого на суму поставленого товару за договором поставки, у зв’язку з частковим прощенням боргу.

ТОВ було укладено з ПрАТ договір поставки (далі – договір) відповідно до предмету якого постачальник (ПрАТ) зобов’язується передавати у власність Покупця (ТОВ), а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором товар, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунку-фактурі та видаткових накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що Покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 180 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги Постачальника про сплату товару. Товар вважається оплаченим Покупцем при надходженні коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання своїх зобов’язань за договором, Постачальником було здійснено поставку товару в повному обсязі. В той же час, вимога ПрАТ про оплату за поставлений товар, відповідно до пункту 4.3 договору не надходила.

У зв’язку із початком повномасштабної збройної агресії росії, закриття поточних рахунків та неможливістю відкриття та ведення нових поточних рахунків ПрАТ в установах банків згідно постанови КМУ від 03.03.2022 № 187 та постанови НБУ від 24.02.2022 № 18, фактичного припинення здійснення господарської діяльності ПрАТ, між ТОВ та ПрАТ було укладено додаткову угоду до договору про часткове прощення боргу (прощення частини боргу).

Також, платником було зауважено, що стосовно частини залишку заборгованості, що непокрита вищезгаданою додатковою угодою ПрАТ, як вбачається з листа до ТОВ, повідомило про дійсність такої заборгованості до настання однієї з подій:

- отримання вимоги про оплату товару згідно з пунктом 4.3 договору;

- отримання можливості банка обслуговувати – фактично зараховувати кошти на рахунки суб’єктів господарювання кінцевими бенефіціарними власниками, яких є, зокрема резиденти Республіки Білорусь.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи виникає обов’язок у ТОВ щодо коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отриманий товар за договором, по якому раніше був сформований податковий кредит, у зв’язку із отриманням листа від ПрАТ, яким повідомлено про неможливість прийняття оплати за поставлений товар за договором на підставі положення пункту 15 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 та у зв’язку з припиненням ведення господарської діяльності внаслідок запровадження воєнного стану на території України?

2. Чи є заборгованість ТОВ, за якою буде здійснено часткове прощення боргу на підставі додаткової угоди до договору (прощення частини боргу) короткостроковою, якщо таке прощення відбулось протягом операційного циклу підприємства та мало бути погашеним протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу?

3. Чи зобов’язано ТОВ здійснювати дисконтування кредиторської заборгованості строк погашення якої не перевищує 12 місяців від дати балансу?

Щодо питання 1.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до підпунктів «а» та «ж» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

- заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної, їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 192, 198 та 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову     накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у випадках визначених цим пунктом.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 розділу V Кодексу).

Таким чином, відповідно до положень пункту 192.1 статті 192 Кодексу, відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних та зареєстрованого в ЄРПН підлягають, зокрема, суми податкового кредиту, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Отже, обов’язок у ТОВ щодо коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отриманий товар за договором, по якому раніше був сформований податковий кредит, у зв’язку із отриманням листа від ПрАТ  не виникає.

Разом з тим, механізм коригування податкового кредиту є складовою загального порядку оподаткування ПДВ, тому кожен конкретний випадок стосовно оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням суттєвих обставин здійснення господарських операцій, умов господарських договорів, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались. В разі необхідності, платник податку може звернутись до ДПС для отримання роз’яснення щодо інших можливих податкових наслідків операцій із прощення або списання заборгованості (із наданням копій документів щодо зазначених відносин).

Щодо питання 2, 3.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованим в Міністерства юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 затверджено Національні положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання» (далі – НП(С)БО).

Відповідно до пункту 1 НП(С)БО встановлено, що це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.

Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (пункт 2 НП(С)БО).

Відповідно до пункту 4 НП(С)БО визначено, що довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Згідно з положеннями пункту 9 НП(С)БО встановлено, що довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства (пункт 4 НП(С)БО).

Разом з цим, пунктом 11 НП(С)БО передбачено, що поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства (пункт 4 НП(С)БО).

Водночас, частиною другою статті 6 Закону № 996 передбачено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну політику у сфері, зокрема бухгалтерського обліку та аудиту.

Оскільки, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, з метою отримання відповіді на питання стосовно віднесення заборгованості ТОВ до короткострокової та необхідності її дисконтування за конкретними обставинами зазначеними у зверненні, пропонуємо звернутися до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).