Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.08.2026 р. № 4823/ІПК/20-40-24-07-06

І

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (наразі має КВЕД 63.11 «Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність»). Платник планує обрати/перейти на третю групу єдиного податку та здійснювати господарську діяльність з адміністрування та забезпечення функціонування майданчика електронної комерції у формі Telegram-каналу (за типом маркетплейса).

Платник виступатиме адміністратором та оператором (агентом) Telegram-каналу, який функціонуватиме як маркетплейс. На цьому майданчику треті особи (автори, продавці, виконавці – далі – Принципали) розміщуватимуть для продажу свої цифрові товари, фізичні товари та/або послуги.

Між платником (агентом) та Принципалами укладатимуться агентські договори / договори комісії (у формі письмових договорів або публічної оферти/приєднання, розміщеної у  Telegram-каналі чи за посиланням у ньому).

Для приймання коштів від покупців за товари/послуги Принципалів платник планує відкрити окремий банківський рахунок. Оплата від кінцевих споживачів (покупців) за товари/послуги, розміщені в Telegram-каналі, надходитиме на цей рахунок у повній сумі (100%) через платіжні установи / еквайринг (платіжні боти/віджети).

Після отримання коштів платник утримуватиме належну йому агентську винагороду (комісію), а решту коштів (транзитну суму за вирахування комісії агента) перераховуватиме Принципалу (продавцю/автору) на підставі підписаного акта виконаних робіт (наданих послуг)/ звіту агента.

У зв’язку із часовими затримками у розрахунках або періодичністю виплат Принципалам, на кінець звітного (податкового) періоду (кварталу/року) на окремому банківському рахунку можуть залишатися транзитні кошти, що належать Принципалам, та підлягають подальшому перерахуванню.

Таким чином, платник податку просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи правильно платник розуміє, що після переходу на спрощену систему оподаткування (третя група єдиного податку), при здійсненні діяльності через Telegram-канал (по типу маркетплейса) та зарахуванні повної суми від кінцевого споживача на окремий банківський рахунок платника за агентським договором, доходом буде виключно сума утриманої агентської винагороди (комісії), а не вся сума коштів, що надійшла від покупців?
2. Чи вважатимуться доходом платника (як платника єдиного податку третьої групи) транзитні кошти, що належать Принципалам та тимчасово перебувають на окремому банківському рахунку платника на кінець звітного (податкового) періоду (кварталу/року) до моменту їх фактичного перерахування Принципалу?
3. Чи є підписаний між платником та Принципалом Акт виконаних робіт (наданих послуг) / Звіт агента (із зазначенням загальної суми продажів, утриманої комісії та суми до виплати) належним чином та достатнім первинним документом для підтвердження розміру доходу платника  у вигляді агентської винагороди відповідно до пункту 292.4 статті 292 Кодексу?

Щодо питань першого – третього

Відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особисті немайнові та майнові відносини регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (зі змінами) (далі – ЦКУ).

Статтею 626 ЦКУ визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому відповідно до частини першої статті 627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший пункту 291.3 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться третьої групи належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Водночас, нормами пункту 291.5 статті 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Відповідно до пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з пунктом 292.4 статті 292 Кодексу у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює свою господарську діяльність як агент або комісіонер на підставі відповідних договорів, то усі кошти за проданий цифровий товар (фізичний товар та/або послугу) повинні перераховуватися клієнтом або агентом/комісіонером безпосередньо Принципалу, а вже Принципал перераховує у грошовій формі винагороду агенту/комісіонеру.

Разом з тим, якщо положеннями договорів передбачено самостійне утримання агентом/комісіонером належної йому винагороди з отриманих від клієнтів коштів, то таке утримання не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку - агенту/комісіонеру у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Водночас зауважуємо, якщо на підставі зазначених договорів відбувається погашення заборгованості між агентом/комісіонером та довірителем (Принципалом) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі складеного документу (акту, заяви тощо), то такі розрахунки відносяться до негрошових і це позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.

Одночасно зауважуємо, що у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у пункті 291.6 статті 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (підпункт  4 підпункт 298.2.3 пункт 298.2 статті 298 Кодексу).

Відповідно до пункту 292.13 статті 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється статтею 296 Кодексу, згідно з пунктом 296.1 якої фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня
2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм пункту 44.1 статті 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший пункту 44.1 статті 44 Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Кодексу).

Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року № 578 (зі змінами).

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи відображає у обліку весь обсяг доходу, отриманий від клієнта, на підставі укладеного агентського договору / договору комісії  як у готівковій, так і безготівковій формі, що ведеться у довільній формі, на підставі первинних документів у періоді їх фактичного зарахування на рахунок, відкритий у надавачів платіжних послуг для здійснення підприємницької діяльності, а при заповненні податкової декларації до доходу включається сума винагороди.

Слід зазначити, що статтею 1 розділу I Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Таким чином, операції з надання агентських послуг фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку підтверджуються відповідними первинними документами, на підставі яких визначається об’єкт оподаткування (агентський договір/договір комісії, акт виконаних робіт (наданих послуг), звіт агента де окремо виділено суму винагороди та суму відшкодування Принципалам, розрахункові документи, платіжні інструкції, тощо).

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.