Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.08.2026 р. № 4952/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

                                              

Державна податкова служба України, керуючись статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (      ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що він є громадянином України та податковим резидентом України, який володіє 63,97 відс. частки в статутному капіталі іноземної юридичної особи (  ) (резидент Кіпру) та контролюючою особою, а іноземна компанія є контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) для платника.

В свою чергу, така КІК (( )) володіє 100 відс. частки в українських юридичних особах ТОВ (  ) ТОВ (  ), ТОВ (  ), ТОВ (  ) (далі – Товариства).

У 2024 та 2025 роках Товариства нарахували і виплатили дивіденди в межах нерозподіленого прибутку на користь КІК. У 2026 році Товариства також планують нарахувати і виплатити дивіденди в межах нерозподіленого прибутку Товариства на користь КІК.

Товариства під час виплати дивідендів на користь КІК утримали і сплатили у 2024 – 2025 роках податок з доходів нерезидента, згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу з урахуванням положень ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи; планує утримати і сплатити у 2026 році податок з доходів нерезидента згідно підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу з урахуванням положень ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи повинен платник, як контролююча особа, включити до складу загального річного оподатковуваного доходу відповідного звітного періоду суму дивідендів, отриманих КІК від Товариства (українських юридичних осіб) у 2024-2026, та в подальшому виплачених платникові, як контролюючій особі, і сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, якщо на рівні Товариства з таких дивідендів утримано і сплачено податок на доходи нерезидента в порядку, визначеному підпунктом 141.4.2 пункту 141.2 статті 141 Кодексу з урахуванням положень ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи?

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також, зокрема платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу).

Відповідно до підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу з урахуванням положень статті 39² Кодексу контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Підпунктом 39².2.2 пункту 39².2 статті 39² Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку КІК:

включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу, або

за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III Кодексу.

При розрахунку скоригованого прибутку КІК враховуються такі особливості, передбачені підпунктом 39².3.2.7 підпункту 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² Кодексу, у разі якщо КІК прямо або опосередковано володіє частками в юридичних особах, зареєстрованих в Україні, скоригований прибуток такої КІК зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі в таких юридичних особах, зареєстрованих в Україні, та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що виплачуються або підлягають виплаті на користь контрольованої іноземної компанії від юридичної особи, зареєстрованої в Україні.

Відповідно до підпункт 170.13.1 пункту 170.13 статті 170 Кодексу платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень статті 39² Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Згідно з підпунктом 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу у разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена підпункт 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу.

При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про КІК (підпункт 170.13.2.1 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку визначеної підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу. Контролююча особа - резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (підпункт 170.13.2.2 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (підпункт 170.13.2.3 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК (підпункт 170.13.2.4 підпункт 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу).

Сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до підпункту 39².3.2.7 підпункту 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² Кодексу, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою (підпункт 170.13.3 пункт 170.13 статті 170 Кодексу).

Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого контрольованою іноземною компанією отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:

отримана від юридичних осіб України - платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу;

отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу.

При цьому така сума не враховується платником податків під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з підпунктом 39².3.2.7 підпункту 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² Кодексу, не підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту 170.13.1 пункту 170.13 статті 170 Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу.

Пунктом 170.13¹ статті 170 Кодексу визначено особливості оподаткування доходів КІК.

Зокрема, пунктом 1 пункту 170.13¹ статті 170 Кодексу визначено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, які вважаються отриманими платником податку відповідно до абзацу першого підпункту 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 Кодексу, раніше оподатковані на рівні юридичної особи України в порядку, визначеному підпунктом 141.4.2 пункту 141.2 статті 141 цього Кодексу.

Отже, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу дивіденди отримані КІК від Товариства, раніше оподатковані на рівні Товариства в порядку визначеному підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу.

Варто зазначити, що кожен конкретний випадок застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх фактичних обставин та підстав.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.