Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2026 р. № 4979/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування та керуючись статтею 52 та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5 %.

Товариство повідомило, що за I квартал 2026 року в розрахунок єдиного податку в суму доходу було включено суму туристичного збору.

Товариство, посилаючись на норми Кодексу просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи не є доходом Товариства туристичний збір і чи не оподатковується  він єдиним податком?

Щодо зазначеного питання.

Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Порядок нарахування та сплати туристичного збору визначено статтею 268 Кодексу.

Згідно з пунктом  268.1 статті 268 Кодексу  туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Платники збору, визначені підпунктом 268.2.1 пункту 268.2 статті 268 Кодексу,  сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, визначених згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (підпункт 268.6.1 пункту 268.6 статті 268 Кодексу.

Відповідальність за справляння туристичного збору та його сплату до бюджету відповідно до положень Кодексу покладається  на податкових агентів.

Перелік податкових агентів і інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті відповідної сільської, селищної, міської ради (підпункт 268.5.2 пункту 268.5 статті  268 Кодексу).

Особа (податковий агент) здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору  відповідно до Кодексу та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (підпункт 268.6.2 пункту 268.6 статті  268 Кодексу).      

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Порядок надання податковим агентом платнику туристичного  збору документів на підтвердження сплати ним туристичного збору Кодексом не регулюється.

Зазначене питання регулюється, зокрема Законом України  від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського харчування та послуг» (зі змінами), Законом України  від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (зі змінами),  постановою Правління Національного банку України від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (зі змінами), наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій  (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (зі змінами).

У податкового агента, як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником туристичного збору.

При цьому звертаємо увагу, що суми належних до сплати податків і зборів у чеках реєстраторів розрахункових операцій заокругленню не підлягають.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 стаття 291 Кодексу).

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Статтею 292 Кодексу визначено перелік доходів та їх склад для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (пункт 292.14 статті 292 Кодексу).

При цьому, відповідно до пункту 292.10 статті 292 Кодексу не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, за умови якщо юридична особа – платник єдиного податку відповідно до рішення органу місцевого самоврядування визначена податковим агентом зі справляння туристичного збору, то суми отриманого туристичного збору, які в подальшому підлягають перерахуванню юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи до місцевого бюджету, не включається до складу доходу такого платника та відповідно не оподатковуються єдиним податком.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).