Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2026 р. № 4985/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство 20.06.2026 подало звітну податкову декларацію з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за травень 2026 року, в якій задекларовано від’ємне значення. Згодом 24.06.2026 Товариством було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) за травень 2026 року, у якому зменшено податковий кредит та визначено податкове зобов’язання, яке було повністю сплачене до бюджету 30.06.2026.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи звільняється Товариство від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та пені?;

2. Чи поширюється звільнення, передбачене пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, на випадок подання уточнюючого розрахунку після закінчення граничного строку подання декларації, але до закінчення граничного строку сплати податкового зобов’язання за відповідний податковий період?;

3. Чи виникають за наведених у зверненні обставин правові підстави для застосування до Товариства будь-яких інших штрафних (фінансових) санкцій або пені, окрім штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу.

Виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань № 1, № 2 та № 3

Питання відповідальності за податкові правопорушення регулюються главою 11 розділу ІІ Кодексу.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Відповідно до абзаців першого, другого, четвертого – шостого пункту 50.1 статті 50 глави 4 розділу ІІ Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу ІІ Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 статті 50 Кодексу:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9¹.3 пункту 141.9¹ статті 141 Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Пунктом 7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами, передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу п’ятого пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу.

Виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Разом з тим повідомляємо, що Кодексом не передбачено можливості виправлення або скасування нарахованої штрафної санкції (пені), оскільки обчислення такої суми штрафної санкції (пені) та нарахування відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, або у складі декларації з відповідного податку, здійснюється платником самостійно і така сума штрафної санкції (пені) вважається узгодженою платником.

Водночас, згідно з підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу, та пені.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943, зі змінами, (далі – Порядок № 5) дані уточнюючих документів звітності відображаються в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) датою подання таких документів звітності до податкового органу. При цьому за уточнюючими документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовими зобов’язаннями, визначеними у поданому раніше документі звітності, та грошовими зобов’язаннями, розрахованими з урахуванням виявлених платником помилок.

Таким чином, якщо Товариством самостійно виявлено помилку у раніше поданій ним податковій декларації, граничний строк сплати по якій не настав, у зв’язку з чим Товариством подано уточнюючий розрахунок, показники якого передбачають збільшення суми податкових зобов’язань, Товариство відповідно до пункту 50.1 статті 50 глави 4 розділу ІІ Кодексу та пункту 2 підрозділу 4 розділу IV Порядку № 5 повинно сплатити до бюджету суму в частині збільшення суми податкових зобов’язань по уточнюючому розрахунку – до подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 54.1 статті 54 глави 4 розділу ІІ Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, у разі, коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом, сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 124.1 статті 124 глави 11 розділу ІІ Кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з цим, відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 11 розділу ІІ Кодексу при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Отже, передбачене підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільнення від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу, та пені стосується виключно самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, але не звільняє Товариство від відповідальності за несвоєчасну сплату такого податкового зобов’язання, яке є узгодженим.

Тому, за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеної в уточнюючому розрахунку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2026 року, Товариство підлягає притягненню до передбаченої пунктом 124.1 статті 124 глави 11 розділу ІІ Кодексу відповідальності, при цьому, враховуючи сплату Товариством визначеного в уточнюючому розрахунку податкового зобов’язання в межах 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого податкового зобов’язання, пеня не нараховується.

Додатково ДПС інформує, що достовірність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та/або їх коригування може бути встановлена виключно за результатами відповідних перевірок, передбачених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).