Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2026 р. № 5000/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (..) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє що, є власником об’єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: (…)

Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: (…).

У Державному реєстрі речових прав об’єкт зареєстрований як «нежитлова будівля та споруди» і складається з:

1 нежитлової будівлі А-1 загальною площею (…), матеріал стін – цегла;

2 радіального відстійника стічних вод №1, матеріал конструкції – залізобетон;

3 радіального відстійника стічних вод №2, матеріал конструкцій – залізобетон.

Радіальні відстійники є відкритими круглими залізобетонними ємностями. Вони не мають даху, зовнішніх огороджувальних конструкцій, які утворювали б приміщення, і не призначені для проживання чи перебування людей, розміщення майна або зберігання матеріальних цінностей.

Функціональним призначенням відстійників є виконання спеціальної технічної функції – відстоювання та очищення стічних вод.

Відповідно до Національного класифікатора будівель і споруд, каналізаційні очисні споруди належать до класу 2223 «Місцеві каналізаційні трубопроводи» розділу 2 «Інженерні споруди».

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є описані радіальні відстійники стічних вод №1 та №2 об’єктами нежитлової нерухомості, які підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 266.2.1  п. 266.2 ст. 266 Кодексу?

2. Чи належать зазначені відстійники до споруд у розумінні п.п 14.1.238 п.14.1 ст. 14 Кодексу, враховуючи відсутність у них ознак будівлі, визначених п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

3. Чи означає віднесення таких відстійників до розділу 2 «Інженерні споруди» НК 018:2023, класу 2223, що вони не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно?

4. Чи може площа горизонтальної проєкції, площа забудови або площа водного дзеркала відкритого радіального відстійника вважатися «загальною площею об’єкта нежитлової нерухомості» для цілей ст. 266 Кодексу?

5. Чи повинна база оподаткування за наведених обставин визначатися виключно виходячи із загальної площі будівлі А-1 – 25,8 м², без включення площ радіальних відстійників?

6. Чи підлягає сума раніше нарахованого податку перерахунку відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу у разі включення до бази оподаткування площі зазначених інженерних споруд?

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є, зокрема, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

При цьому об'єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості (п.п. 14.1.129¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (абзац шостий п.п 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Отже, обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки проводиться виходячи із загальної площі об’єкта оподаткування – нежитлової нерухомості, в тому числі її частки. Крім того, для цілей оподаткування таким податком, Кодексом не передбачено поділу, належним чином зареєстрованого на праві власності, об’єкта нежитлової нерухомості на складові частини.

Додатково повідомляємо, що наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 затверджено національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – НК 018:2023) (на заміну Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000), який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами, що набрав чинності з 01.01.2024.

Об’єктами класифікації НК 018:2023 є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».

Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруди, які обумовлюються призначенням споруди. Будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Надання роз’яснень щодо положень НК 018:2023 та його ведення забезпечує Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України.

Таким чином, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм  податкового законодавства в частині належності об’єктів нерухомості до тої чи іншої класифікаційної одиниці, доцільно звертатися для надання роз’яснень до органу, уповноваженого на ведення НК 018:2023.

Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та права на користування пільгою із сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.